Видавництво польського товариства залізничних книгарень "Рух"
Опис
Центр ринкової площі займає ратуша, першу згадку про яку в 1381 р. можна знайти в хроніці Юзефа Бартоломея Зиморовича. Назва цього символу міського самоуправління походить він німецького “Rathaus” — радний дім. Таке визначення німецькі міста перейняли від італійського “palazzo publico” чи “palazzo di podesta”. Споруда ратуші збудована у 1827–1835 рр. за проектом Йозефа Маркля та Франца Трешера. Урочистий акт посвячення наріжного каменя нової ратуші, який здійснив львівський архієпископ Анквич, відбувся в жовтні 1827 р. Разом з каменем була закладена мідна скринька з пам’ятним актом і тогочасними монетами. Головний нагляд за будівництвом здійснював Кароль Вуйцикевич, каменярські роботи виконували Ян Незабитовський та Себастіан Хшановський. Посвячення нової ратуші та вежі висотою 65 м з круглою купольною верхівкою відбулося 2 жовтня 1835 р., витрати на будову склали 500000 зл. В ратуші нараховувалося 156 кімнат і 9 великих залів. Тут розташувалися адміністративні приміщення магістрату, Галицька Ощадна Каса, Торгово-Промислова Палата, реальна школа, згодом — промисловий музей та школа, станція швидкої допомоги, пожежна команда. Саме в ратуші відбулася в 1847 р. перша у Львові художня виставка. Нова ратуша шокувала своїм виглядом сучасників, про неї казали: “величезний та бридкий чотирикутник з вежею у вигляді комина”, вона вважалася “бридким та бездушним пам’ятником німецької бюрократії”. 2 листопада 1848 р. верхівка нової вежі була знищена внаслідок бомбардування міста артилерією генерала Гаммерштейна. Крім вежі згоріла більша частина ратуші, тому магістрат повинен був перенестися до готелю “Англійського”. Період повної відбудови ратуші закінчився весною 1851 р., в ній брали участь архітектори Йоган Зальцман, Вільгельм Шмідт, Вінценти Равський, Юзеф Франц. 3 травня цього ж року на вежі змонтовано новий годинник з фабрики Вільгельма Штілє, що біля Відня. У 1880 р. на честь приїзду до Львова цісаря Франца-Йозефа брама ратуші була декорована порталом з алегоричними фігурами Гостинності, Мужності та Патріотизму різця Леонардо Марконі (під час реставрації 1928 р. портал було демонтовано), по обидва боки брами поставлено кам’яних левів роботи Тадеуша Баронча. До 1939 р. навколо ратуші шумів ринок, де продавалися овочі та фрукти.
