З початку XIX ст. на межі Нижчих Валів та Зернового Ринку постала площа, яка в 1840 р. називалася Соляним Ринком, пізніше — пл. Малою, а в 1865 р. отримала назву на честь родини Голуховських (граф Агенор Голуховський-старший —намісник Галичини у 1849-1859, 1866-1868, 1871-1875 рр.). Площу складав прямокутник, обмежений вулицями Карла Людвіга, Казимирівською (тепер вул. Городоцька), пл. Краківською (пл. Ярослава Осмомисла), вулицями Скарбківською (тепер вул. Лесі Українки), Гетманьскою, Гетьманьскими Валами. Після довгих дебатів в міській раді Львова саме цю площу затверджено місцем будови Великого Театру. На давніх поштівках площу перед театром нераз називають Театральною, хоча вона не мала офіційної назви. Великий, Міський театр чи Опера, театр опери та балету ім. І. Франка, Національний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької з того часу став головним візуальним акцентом львівського Центру. Перед театром завжди існувала гарно розпланована, засаджена декоративними рослинами та квітами клумба та пам’ятник. Першим був пам’ятник гетьману Станіславу Яблоновському (що існував у 1859 - 1932 рр.); пам’ятний знак у вигляді кам’яного куба з написом – тодішньою назвою вулиці Адольф-Гітлер ринг і металевою чашею для факела (1942-1944); монумент В. І. Леніна (1952-1991); після демонтажу пам’ятника Леніну на площі перед театром з того часу ставиться велика новорічна ялинка. На зображенні – перспектива Гетьманських Валів, довжина і конфігурація яких не змінилася з кінця ХІХ століття.