Ідея створення у Львові Промислового музею належала професору Львівської Політехніки архітектору Юліану Октавіану Захаревичу, який у 1872 р. звернувся з цією пропозицією до австрійського уряду; його підтримали промислові та ремісничі корпорації. Ремісник Францішек Балутовський пожертвував для потреб музею 6 000 злотих. Після того додалися кошти, виділені Міською радою та Крайовим виділом, Промисловою палатою, Галицьким іпотечним банком. Дирекцією залізниці ім. Карла Людвіга, приватними меценатами графом Леоном Сапєгою, князем Каролем Лянцкоронським, графом Влодзімєжом Дзедушицьким. Завдяки отриманій сумі обраний міською радою комітет зміг закупити перші експонати на Всесвітній виставці у Відні. Промисловий музей відкрито в залах Стрільниці на вул. Курковій, першим директором став його перший фундатор Ф. Балутовський. У 1875 р. при музеї було відкрито школу малювання та моделювання, ще через два роки - школу художнього промислу, разом з Промисловим музеєм її у 1878 р. було перенесено до будинку ратуші. У 1890-1892 рр. на вул. Театральній, 17 за проектом архітектора Густава Бізанца будівничі Броніслав Бауер та Ян Долінський збудували споруду Промислової школи. Міська рада Львова надала земельну ділянку на пл. Технічній - давню пл. Castrum interior, де до 1802 р. ще існував Низький Замок. У 1898-1904 рр. архітектором Едмундом Жиховичем тут була збудована споруда міського Музею художнього промислу (вул. Гетьманська, 20); її проектував Леонардо Марконі, доповнив архітектор Юзеф Яновський. Будинок декорований скульптурами Петра Війтовича та орнаментальними композиціями Антоні Попеля.