Відразу після відходу зі Львова австрійських військ, перед тим, як до міста увійшли російські війська, австрійський Червоний Хрест відкрив шість шпитальних павільйонів та кілька резервних. На зображенні - резервний шпиталь Червоного Хреста № ІХ у Львові на вул. Солодовій, 6 у 1914 р. В цьому будинку від 1895 р. містилось Згромадження служебниць Серця Ісусова, створене в 1894 р. у Кракові каноніком краківської катедри, професором Ягеллонського університету єпископом Пелчаром. Згромадження отримало назву Товариство Терціарок Св. Франциска; вони мали у Львові власний будинок на вул. Солодовій, 10, а згодом і №6, де і був шпиталь. <br />Група працівників шпиталю - лікарів та сестер черниць в саду, біля фігури Матері Божої. Зліва направо у першому ряді: Віктор Федак, Зенон Ленько, Зофія Коньча, Тадеуш Прашіль, Марія Кун, сестра Тереза. Доктор Зенон Ленько, уролог за спеціалізацією, пройшов усі стадії в галузі охорони здоров'я - від лаборанта та асистента лікаря до лікаря Загального шпиталя у Львові (тепер медичний університет). Більше того, доктор Ленько був, по суті справи, "батьком" польської урології, саме він створив спеціалізований відділ для урологічних хворих, навчив цілий ряд спеціалістів. Ймовірно, під час І світової війни львівські лікарі працювали у військових шпиталях, у цьому випадку, в резервному шпиталі Червоного Хреста на вул. Солодовій, 6. Доктор Тадеуш Прашіль - відомий лікар-бальнеолог, співавтор Мечислава Орловіча путівника по курортах Галичини, як бачимо на фото, також працював у шпиталі Червоного Хреста.

________________

Типова фотографія "на пам'ять", виконана відомим львівським фотографом А. Гегедісом в саду закладу сестер милосердя на вул. Слодовій, 6 (тепер вул. Солодова). Під час І світової війни в закладі сестер милосердя був розташований ІХ павільйон резервного шпиталя Червоного Хреста, який обслуговували черниці. Лікарський колектив складали львівські лікарі, можливо, волонтери, які оперували та лікували поранених, незважаючи на спеціалізацію. У першому ряді з ліва на право сидять: Віктор Федак; Зенон Ленько, пізніше визначний польський лікар-уролог, працівник львівської клініки; Зофія Коньча; Тадеуш Прашіль. відомий лікар-бальнеолог, власник лічниці в Трускавці, співавтор (разом із Мєчиславом Орловічем) путівника по курортах Галичини; Марія Кун; за спиною доктора Ленька - сестра Тереза. Після І світової війни Санаторій (шпиталь) Польського Червоного Хреста розмістився в колишньому Домі Здоров’я доктора Солецького - відомому лікувальному закладі, розташованому на вул. Личаківській, 107, у власному парку в одній з найгарніших дільниць Львова, обладнаному найсучаснішими приладами. Гарний будинок в закопянському стилі спорудила в 1906–1908 рр. за пр. архітектора Олександра Лушпинського архітектурно-будівельна фірма Івана  Левинського.