Інтерв'ю | Міський Медіаархів

Особисті хронології Євромайдану

Після того, як у листопаді 2013 р. Янукович раптом призупинив підписання Угоди про Асоціацію між Україною і Європейським Союзом задля тісніших політичних і економічних зв’язків з Росією, по всій Україні люди вийшли на вулиці. Окремі особи стали організовуватися у групи, а групи – у рух для висловлення своїх поглядів, цінностей та самобутності. Але хто були ті люди, які творили колективне, і яка окрема роль кожного з них у протестному русі? Що означало бути протестувальником чи протестувальницею на Майдані у різний час і у різних містах? У що вірили ці люди, чому вони вийшли на вулиці відстоювати свої погляди і чого прагнули досягти? Це лише деякі з питань, які зачіпає ця колекція інтерв’ю, і підбірка тематично організованих цитат дозволяє їх розглянути. Мета цього проекту – удоступнити відповіді на інтерв’ю у спосіб, який дозволить дослідникам і дослідницям ефективніше знаходити потрібну їм інформацію про участь у протестах на Майдані.

По-перше, відповіді на інтерв’ю з цієї бази даних було зібрано у два етапи – у грудні 2013 р. та в лютому 2014 р. Цінність цієї методології полягає в тому, що вона дозволяє зазирнути в особисту реальність перебування «тут-і-зараз» і хоч трохи зрозуміти, як проживалося і що означало бути протестувальником на Майдані, показує зміни і розвиток ситуації з точки зору учасників й учасниць у різний час і у різних місцях – і це в масиві з понад 100 інтерв’ю.

По-друге, методологія збору даних, якою послуговувалася команда Центру і волонтерів, використовувала напівструктуровані інтерв’ю різної тривалості і глибини, які зосереджувалися на низці тематик, а отже дозволяли зробити корисний і відносно чіткий розподіл на категорії. Ми зосередили відповіді з інтерв’ю зібрані у Львові, Києві і Харкові (а також декілька розмов з Варшави і Любліна) навколо трьох наборів категорій: 1) засновані на ідеях, 2) засновані на діях, 3) характерні для конкретного міста, згідно з тим, як зазначали і пояснювали самі учасники й учасниці.

Логіка цієї колекції така: обрати конкретні категорії, які дозволять дослідникам і дослідницям подивитися на ці інтерв’ю з наголосом не на питаннях, а на значеннях. Тобто відповіді чи фрагменти розмов, які зібрані за категоріями, пропонують довші, повніші і деталізованіші описи особистого досвіду протестів і водночас є генералізованими.

Усі категорії тут є якісними і зосереджені на відповідях, а не на питаннях. Це означає, що іноді фрагменти інтерв’ю віднесені у більше, ніж одну категорію. В результаті категорії складаються у розповідь, формуючи окремий досвід протестів. Це також означає, що ці глибокі індивідуальні розповіді можуть сприяти нашому розумінню мотиваційної і організаційної складової мобілізації протестів: що спонукало людей вийти на вулиці, що вони робили, як вони організовувалися і як вони сприймали події і їхніх учасників навколо.

Попри те, що деякі питання стосувалися конкретних подій, таких як Ленінопад чи ескалація протесту на вулиці Грушевського, а отже, вони мали свої окремі, визначені для цього категорії, інші категорії охоплюють абстрактніші і унікальніші відповіді у ширших категоріях, наприклад, сприйняття ворога, очікування щодо майбутнього або категорії самовизначення.

Щодо відповідей, які охоплюють абстрактніші і ширші теми, то вони організовані у ширші категорії: мотивація до участі, сприйняття або пам’яті, та розподілені навколо основних акцентів чи тематик. Прикладом можуть стати згадки про ставлення до ворога чи опозиції, очікування щодо майбутнього розвитку подій, самовизначення або різні ідентичності. Втім, це ускладнює наше завдання, і також додасть набагато більше нюансів для майбутніх досліджень. В результаті кожне інтерв’ю організоване за цими категоріями та подає індивідуальні історії участі, які загалом формують колективну історію Майдану.

Саме це мається на увазі у назві «Особисті хронології Євромайдану» і така логіка визначала відбір категорій, які би відобразили нюанси мобілізації. Ця база даних вносить нове знання до існуючої літератури про період Євромайдану, а відтак, сприяє новим якісним дослідженням, пов’язаним з цим періодом. Сильний бік цих даних – у тому, що це особисті наративи, які мають потенціал спростувати чи розширити те розуміння, яке ми, на нашу думку, маємо щодо організації протестів, їхнього розвитку упродовж трьох місяців, щодо індивідуальних розповідей, думок і прагнень у самому протестному русі. Глибше і якісніше подання усіх цих різноманітних аспектів суспільної мобілізації, виявлених цими інтерв’ю, має потенціал покращити наше розуміння витоків суспільних рухів – наприклад, як основ індивідуальної і колективної дії, «відсутність лідера», «спонтанність» або «випадкова» участь, До того ж, це і розповідь про зміни у значенні самого Євромайдану, а також про мотивацію і цілі учасників у часовому розрізі.

Отже, ці інтерв’ю мають унікальний потенціал дати нам краще розуміння індивідуального у протестах Євромайдану – переконання, погляди, мотиви і функції окремих людей – адже ці категорії зазвичай губляться в аналізах протестів Євромайдану як колективної дії.

Відповіді на питання інтерв'ю в рамках цих категорій відділені одна від одної трьома крапками: ‘...’, а будь-яка додана до тексту інформація позначена у квадратних дужках: ‘[]’. Ці додані елементи потрібні для уточнення теми, якої торкається відповідь. Усі відповіді на інтерв’ю подано мовою оригіналу – або українською, або російською.

І нарешті, усі інтерв’ю анонімні, а персональні дані, які розголошуються про учасників, з етичних міркувань обмежуються такими: стать, вік, роль у протестах на Майдані (активіст, організатор чи учасник) і місто проведення розмови. Базу даних розробляла Гана Йостіцова, докторантка-дослідниця у Центрі русистики, європейських і євразійських студій в Університеті Бірмінгема. Інтерв’ю було зібрано у рамках проекту «Голоси спротиву та надії», який відбувався у 2013-14 р.р. Цитати підготували до публікації Олена Дмитришин і Станіслава Топчій з Українського католицького університету.
Англійською мовою цю збірку переклали Юлія Куліш, Віталій Павлюк, Олександр Корман, Софія Андрусишин, редакцію здійснила Соня Білоцеркович. Ця робота стала можливою завдяки гранту, отриманому від Українського Інституту у межах програми підтримки українських студій імені Лисяка-Рудницького.

Посилання на колекцію: Використано матеріали збірки “Міський медіаархів” Центру міської історії Центрально-Східної Європи, колекція "Особисті хронології Євромайдану".
Посилання на категорію: Цитата з категорії "Простори протесту", колекція "Особисті хронології Євромайдану", “Міський медіаархів” Центру міської історії Центрально-Східної Європи.