Інтерв'ю | Міський Медіаархів

Розповіді з карантину

У квітні 2020 року стало зрозуміло, що пандемія COVID-19 є безпрецедентним епідеміологічним (і не тільки) досвідом для України і світу ХХІ століття. Тоді Центр міської історії спільноти з Програмами культурології, соціології та Магістерською програмою з історії Українського католицького університету запустив конкурс, аби зафіксувати цей період у спогадах та рефлексіях. Він отримав назву “Карантинні досвіди” і на ньому з’явилися понад два електронних і написаних з рук листів, в яких люди вимірювали про такі теми:

Простір – місто / село / будинок / квартира під час карантину: що є місцем і неважливим, доступним і недоступним; які нові обмеження чи можливості виникли; як змінилося відчуття і сприйняття простору; чим стала відстань і топографія?

Повсякдення: що я роблю так само, а що тепер роблю інакше; які винаходи і прийоми допомогли мені подолати нові виклики; чого шлюбує найбільше, а з втратою чого було найлегше змиритись; як я підтримую інших і відчуваю підтримку від них; як змінився сімейний бюджет, структура витрат і надходжень; які емоції проводять мене кожного дня?

Творчість: що наповнює мій вільний час, з яким я його проводжу (поряд і на відстані, разом і окремо); як “перехід в онлайн” та ізоляція вплинули на моє сприйняття мистецьких творів і культурних подій або ж на мою власну творчу практику; які таланти вміють у собі відкрити; як вдається (або ж ні) “співтворити дистанційно” і долучатися до спільних активностей; що робить мене щасливим/щасливою?

Твори, які перемогли, і ще понад сорок текстів і їхніх уривків стали основою для книг, над якою команда конкурсу працює спільно із видавництвом “Човен”. Поряд із цим, ми вирішили створити з надісланих текстів соціологічну колекцію – підбірку наскрізних тем, які збільшилися в оповідях і рефлексіях. При виборі цих тем (гілок кодів) ми відштовхувалися з трьох тематичних напрямків, про які пропонувалося подумати учасникам та учасникам нашого конкурсу. Прочитавши всю історію, ми поділили три початкових напрямки на низку категорій, відштовхуючись від їхнього наповнення рефлексіями наших оповідачів та оповідачок. У такий спосіб було сформовано такі гілки кодів:

ПРОСТІР

ЧАС

ПРАКТИКИ

НАВЧАННЯ І ВИКЛАДАННЯ

МОБІЛЬНІСТЬ І КОРДОНИ

СТОСУНКИ

СТРАХИ

ЗМІНА СТАВЛЕННЯ ДО ЖИТТЯ І НОВІ МОЖЛИВОСТІ

ПЕРСОНІФІКАЦІЯ

МАТЕРІАЛЬНА СИТУАЦІЯ

Усі цитати анонімні, персональні дані про оповідачів та оповідачок обмежуються такими даними як стать, вік, професійна приналежність, населений пункт. У такий спосіб колекція творить власний “колективний досвід”, коли в персональних рефлексіях кожен і кожен може віднайти власне переживання. Імена тих, чиї розповіді ми цитували, подані окремим документом у цій колекції.

Дерево кодів підготували Наталія Отріщенко, кандидатка соціологічних наук, дослідниця Центру міської історії Центрально-Східної Європи, та Інга Козлова, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Українського католицького університету, завідувачка Соціологічної лабораторії. Кодування здійснила Інга Козлова. Імена всіх тих, хто розповів про свій досвід весни і літа 2020 року доступний окремим переліком – ми вдячні кожному і кожному з ними за щирість і готовність поділитися!

Розробка цієї колекції підтримана Центром управління та культури в Європі при Університеті Санкт-Галлена.