Усні розповіді
- ID:
- 30081
- Опис:
-
Інтерв’ю з уродженцем села Литячі (Летяче) тепер Заліщицького р-ну Тернопільської обл. Спраглий до навчання і мотивований родиною респондент закінчив семирічну школу в сусідньому містечку Чернелиці, навчався у Бучачі, педагогічному училищі в Кременці, педагогічних інститутах у Чернівцях і Тернополі, а відтак з 1949 р. вчителював у Товстому, Летячому. Розповідь структорована, змістовна, насичена деталями. Оповідь розпочала історія батька респондента ‒ учасника Першої світової війни, який згодом в рідному селі займався мобілізацією добровольців в українсько-польській війні 1918‒1919 рр., заарештованого польською владою, але долею випадку звільненого з ув’язнення. Розлогі відомості про навчання учнів різної національності в початковій школі довоєнного часу, міжнаціональне співжиття спільноти села Летяче, релігійне життя та зміни, що відбулися у взаєминах односельчан у 1930‒1940-х роках. Оповідач детально пригадує радянську владу в 1939‒1941 рр. та, будучи вже підлітком, особливо німецьку, гетто і розстріли євреїв у Бучачі, діяльність у регіоні українського націоналістичного підпілля та Армії Крайової, довоєнного власника села та його долю. Окрема частина розповіді присвячена повторному встановленню радянської влади весною 1944 р., створенню колгоспу, вчителям ‒ місцевим і прибулим зі східних регіонів, побуту, житловому облаштуванню і дозвіллю в повоєнні роки.
Запис було здійснено в Товстому. Інтерв’юерка – Анна Чеботарьова. - Колекція:
- Соціальна антропологія заповнення пустки: Польща й Україна після Другої світової війни
