Усні розповіді
- ID:
- 33613
- Опис:
-
Інтерв’ю з уродженцем і постійним мешканцем cела Коропець тепер Монастириського р-ну Тернопільської обл. Чоловік цікавиться локальною історією, має свої публікації, які давав інтерв’юерці зачитувати під час інтерв’ю. Розмову розпочала детальна історія родини оповідача, праці батька на виробництві хмелю в місцевого землевласника. Побіжно йшлося про родину і долю землевласника, довоєнне міжнаціональне та релігійне життя місцевої спільноти, навчання в школі. Чоловік був очевидцем вступу Червоної армії в село в 1939 р., втечі пана та пограбування його маєтку, арештів та репресій. Детально описані відступ радянської влади і вступ німецьких військ влітку 1941 р. Окрема сюжетна лінія розмови стосувалася довоєнного співжиття з євреями, їхніх занять та місць проживання, Голокосту в Коропці, української допоміжної поліції, долі майна євреїв. Наскрізною лінією розмови є історія рідного брата, учасника українського націоналістичного підпілля, який емігрував у 1944 р. на Захід, та власне допомога підпіллю й арешт оповідача в 1953 р. Оповідач наводив непоодинокі історії репресованих радянською владою підпільників у повоєнні роки, їхні імена і терміни арештів, а також, навпаки, розправи українського підпілля. Йшлося про загострення українсько-польського збройного конфлікту в часі війни, спалення сусіднього польського села Плужники українським націоналістичним підпіллям. Наприкінці війни оселі виселених поляків заселили українці-переселенці з Польщі, йшлося про їхнє облаштування, проголодне буття, взаємини з місцевим населенням і загалом повсякденне повоєнне життя мешканців села.
Запис було здійснено в Коропці. Інтерв’юерка – Марта Гавришко. - Колекція:
- Соціальна антропологія заповнення пустки: Польща й Україна після Другої світової війни
