Усні розповіді
- ID:
- 49244
- Опис:
-
Інтерв’ю з жінкою, що народилась у Львові, на вул. Городоцькій. Pозповіла, що дитинство пройшло на вул. Куліша. Багато описувала вулицю, школу, будинок, де виростала, післявоєнний Львів. У 1958 році після школи пішла працювати швачкою у швейний цех на Промінь. Розказала про роботу там. Наголосила на самодіяльності, хорі, де вона співала. Пропрацювала там два роки. Потім рік працювала помічницею бухгалтерки в тресті хімчистки. У 1961 році влаштувалась на Полярон за порадою подруги, котра там працювала. Була на посаді випробовувачки високочастотних стенді у цеху №1. Жінка оповіла про шкідливість роботи, про радіоактивне випромінювання та розлив ртуті. Пропрацювала там дев’ять років. У 1970-му переводиться на техніка-нормувальника в 3 цех. Вступає на заочне навчання в техніку радіоелектроніки. У 1971 році стає інженеркою-нормувальницею. Через рік переводиться в цех №2 і там працює до 1980 року. Тоді звільняється, бо їй не подобається колектив. Жінка розповіла про отримання кооперативного житла на вул. Тернопільській, де і зараз проживає.
Запис було здійснено на вул. Тернопільській, у Львові. Інтерв’юерка – Мирослава Ляхович. - Колекція:
- Індустріальні біографії міста