• Горбая орієнтаційний план Великого Львова 2

Горбая орієнтаційний план Великого Львова

Мапа

ID:
34398
Місце
Львів
Дата:
1931
Розмір ресурсу:
57x49
Колекція
Ігор Котлобулатов
Правове регулювання
Ігор Котлобулатов
Опис

На плані "Великого Львова" подано територію міста із підміськими територіями Клепарова, Замарстинова, Малого Голоска, Знесіння, частини Кривчиць, Козельник, Сигнівки та частини Білогорщі (Левандівки), які приєднано до Львова 1 квітня 1931 року [46], c. 72.

План видано разом із путівником у 1931 році. В путівнику подано алфавітний список назв вулиць та площ міста та підміських територій, маршрути руху трамваїв, перелік важливих будівель громадського призначення та ін. [55].

Автор графічного зображення міста на плані Василь Горбай - член управи львівського кооперативу з обмеженою відповідальністю "Видавничий інститут "Добра книжка"" [33], c. 208.

План видано коштом Львівського бюро газет і оголошень "Нова Реклама" (Lwowskie Biuro dzienników i ogłoszeń "Nowa Reklama"). Друк "Мистецько-графічний заклад Адольфа Гегедиса" (Zakład artystyczno graficzny A. Hegedüs). Друкарня функціонувала впродовж 1897-1916 рр. на пл. Ринок 12, а з 1916 року переїхала на вул. Св. Міхала (тепер - Юрія Дрогобича) [27], c. 37.

Легенда:

  • У верхній частині розташовано назву: "Горбая план орієнтаційний Великого Львова" (Horbaya Plan Orjentacyjny Wielkiego Lwowa) .
  • У правому нижньому куті міститься інформація про місце друку та замовника видання: "Коштом фірми "Нова Реклама", Львув, вул. Баторего 26. Офсетний друк Графічний заклад А. Гегедис  (Nakładem fy: "Nowa Reklama" Lwów Batorego 26. Druk offsetowy: ZAKŁ. GRAF. A. HEGEDÜS) .
  • У нижній частині розміщена мірна лінія, інформація про масштаб - 1:15 000 та перелік умовних позначень.
  • Поділ міста на дільниці позначено безпосередньо на плані:
  • "Галицьке передмістя, перша дільниця" (I. Halickie).
  • "Краківське передмістя, друга дільниця" (II. Krakowskie).
  • "Жовківське передмістя, третя дільниця" (III. Źółkiewskie).
  • "Личаківське передмістяб четверта дільниця" (IV. Łyczakowskie).
  • "Середмістя, п'ята дільниця" (V. Sródmieście).
  • "Новий Світ, шоста дільниця" (VI. Nowy Świat) .

Характеристика карти:

  • План виконано в техніці кольорової літографії.
  • На плані деталізовано тільки конфігурацію головних будівель та пам'яток.
  • Нумерація забудови відсутня.
  • Назви дільниць та їх номери нанесені безпосередньо на плані.
  • Межі дільниць не окреслено.
  • Межі міста не позначено.
  • На плані позначено проектовані нові вулиці.
  • Показано схеми руху трамваїв та кільцевих автобусних маршрутів B і C.
  • Схематично показано територію Міжнародних східних торгів.
  • Усі назви об'єктів на плані позначено польською мовою.

Топоніміка карти:

Топоніміка включає 762 об'єкт:

  • Депо: (3).
  • Вулиці, площі, дороги: (598).
  • Гідроніми: (2).
  • Гороніми: (46).
  • Заклади культурного призначення: (2).
  • Заклади опіки: (1).
  • Кладовища: (7).
  • Лікувальні заклади: (4).
  • Парки: (5).
  • Сакральні споруди: (40).
  • Споруди військового призначення: (8).
  • Споруди господарського призначення: (13).
  • Споруди навчального призначення: (2).
  • Стадіони: (11).
  • Станції: (5).
  • Різне: (14).
  • Узгір'я: (5).
  • Фабричні заклади: (2).

Невідповідності та неточності на карті:

  • На плані відтворено лише поділ міста на шість дільниць. Підміські території були включені в межі міста у 1931 році як VII дільниця (Сигнівка, Левандівка), VIII (Клепарів, Мале Голоско, Замарстинів), IX (Знесіння, Кривчиці) або приєднані до вже існуючих передмість (Кульпарків до VI дільниці Новий Світ та Козельники до I Галицького передмістя) [47], c. 46-47.

Характеристика міста:

1 квітня 1931 року в межі Львова приєднано підміські території. Як результат, подвоєно поверхню міста, яка охопила 6.664 га. та реалізовано проект створення так зв. "Великого Львова". Розробка концепції розширення міської території базувалася на роботі регуляційної комісії при будівельній управі міста, напряцюваннях Ігнація Дрекслера (Ignacу Drexler) та Тадеуша Толвінского (Tadeusz Tołwinski[49], c. 167, 171.

Потреба великих капіталовкладень в урбаністичний розвиток нових територій співпала з економічним спадом, який спостерігався у всіх польських містах. На новоприєднаних передмістях відчувався брак мощених доріг, освітлення, водогонів та каналізації [46], c. 72.

Серед найважливіших новозбудованих споруд в місті можна виділити нове трамвайне депо на вул. Грудецкій (1930) [50], c. 59, костел Св. Франциска з Асизу отців капуцинів на Замарстинові (1930) [54], c. 233 та радіо станцію на території Східних Торгів (1930) [51], c. 10

На плані схематично показано територію з виставковими павільйонами Міжнародних східних торгів, які щорічно відбувалися у Львові з 1921 року, впродовж вересня-жовтня. Виставкова площа Торгів, яка складала 220 тис. кв. м., містила власну залізничну колію з товарним вокзалом і складами, поштове відділення з телеграфом і телефоном, електрику, газ, водопровід [48], c. 152. Транспортне сполучення на час Східних торгів з 1930 року забезпечували трамвайний маршрут №11 та спеціальний маршрут "Т" [Targi] (Оперний театр-пл. Галіцкі-Східні Торги). Автобусне сполучення з виставкою забезпечували два кільцеві маршрути "B" і "C" [50], c. 59, 61

Транспортне сполучення в межах міста на кінець 1931 року забезпечували:

  • 5-ть автобусних маршрутів: "А" (вул. Доязд до дворца-Скнилів), "B" і "C" (пл. Міцкєвіча-Персенківка), "D" (Замарстинівська рогатка-Голоско-Брюховичі), "Е" (від костелу св. Анни до Клепарова) [50], c. 61
  • 11-ть трамвайних маршрутів: "1" (Головний вокзал-Личаківська рогатка), "3" (Янівська рогатка-Личаківське кладовище), "4" (вул. 29 Лістопада-Високий Замок), "5" (Головний вокзал-Габриелівка), "6" (Головний вокзал-Личаків), "7" (Головний вокзал-Личаків), "8" (Городоцька рогатка-станція Личаків), "9" (Габриелівка-парк Кілінскєго), "10" (Замарстинівська рогатка-вул. Дверніцкєго), "11" (Головний вокзал-парк Кілінскєго) [50], c. 59-60; [55], c. 21-23.

У 1930-1933 рр. у трикутнику вулиць Пелчинска-пл. Св. Зофї-Стрийска-Кадецка відбувалися кільцеві автомобільні перегони. Для забезпечення проведення змагань з міського бюджету виділено кошти на ремонт та пристосування траси для перегонів і призначено призовий фонд. Після успіху перших авто перегонів у Львові, які відвідало бл. 25 тис. осіб, наступні отримали статус міжнародних [52], c. 75, 80, 83, 113.

Кількість мешканців міста станом на 1931 рік становила 312 213 осіб (142 263 - чоловіків, 169 968 - жінок). За віровизнанням населення міста поділялося на: бл. 50% - римо-католиків (157 490), 31,9% - юдеїв (99 595), 15.9% - греко-католиків (49 747), 1.2% - евангелістів (3 630) [53], c. 51-52. У порівнянні із 1930 р. чисельність мешканців Львова зросла більше ніж на 60 000 осіб завдяки приєднанню підміських території до міста [47], c. 112.

За професійним складом населення поділялося на: осіб зайнятих у публічній чи домашній службі (21 015), у торгівлі (17 222), у будівельній промисловості (3 220), робітників (7 784), робітників на залізниці (5 431), пенсіонерів та інвалідів (24 056), безробітних (12 681) і т. ін. [53], c. 54-55.

У 1931 у місті нараховувалося 13 744 житлових будівель із 165 947 помешканнями (з них 10 893 - муровані споруди). За поверховістю у місті налічувалося: 2 597 - двоповерхових, 2 809 - триповерхових, 799 - чотириповерхових, 105 - п'ятиповерхових і вище будинків [53], c. 53-54.

Автор: Сергій Терещенко
Технічний асистент: Марина Довженко

facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon