План Чернівців демонструє територію міста cтаном на кінець 19 століття

План не датовано. У публікації Л. Веста план датовано 1888 роком [63], с. 20. Крайньою верхньою датою може слугувати час між 1891 і 1894 роками, оскільки саме тоді було зведено новий костел єзуїтів на території позначеній на плані як Projektirter Stadttheil.

Автор плану міський будівельний інженер Людвік Вест (Ludwig West).

План опубліковано на замовлення Андреаса Юшинского (Andreas Juszyński). Графічне зображення та друк виконано Географічним інститутом Едуарда Хьолцела у Відні.

Легенда:

• У верхньому лівому куті розташовано назву: "План Чернівців із новими назвами вулиць, нумерацією та позначенням висот" (Plan von Czernowitz mit Angabe der neuen Straßenbenennung, der Orientierungs-Nummern und Höhenzahlen)
• Нижче міститься інформація про автора плану: "Підготував на основі офіційних даних міський будівельний інженер Людвік Вест" (Nach amtlichen Aufzeichnungen zusammengestellt von dem städt. Bau-Ingenieur Ludwig West), а також дані про видавця: "Опубліковано Андреасом Юшинским (Університетська книгарня Х. Пардіні) у Чернівцях" (Verlag von Andreas Juszyński (H. Pardini'sche Universitätsbuchhandlung.) Czernowitz)
• У нижньому правому куті розміщено інформацію про місце друку плану: "Літографія і друк Географічного інституту Едуарда Хьолцела у Відні" (Stich u. Druck d. geogr. Inst. von Ed. Hölzel in Wien).
• У нижньому лівому куті розташовано мірну лінія з вказанням масштабу плану 1:5 760.
• У верхній частині плану розміщено знак орієнтації за сторонами світу.

Характеристика карти:

• План виконано в техніці кольорової літографії.
• На плані деталізовано конфігурацію забудови.
• Показано нумерацію забудови.
• Межі дільниць не виділено хоча на плані нанесено назви дільниць.
• Арабськими літерами синього кольору показано висоти.
• На плані не показано передмістя Гореча і території на північ від р. Прут.
• План орієнтований на схід. Така нестандартна орієнтація спричинена горизонтальним розташуванням міста на аркуші і топографічною розлеглістю міста з півдня на північ.
• Усі назви та підписи на плані вказано німецькою мовою.

Топоніміка карти:

Топоніміка включає близько 240 об'єктів:

• Адміністративні споруди: (25).
• Вулиці: (105).
• Гідроніми: (4).
• Готелі: (11).
• Дороги (9).
• Заклади культурного призначення: (12).
• Кладовища: (5).
• Купальні: (7).
• Сакральні споруди: (10).
• Споруди військового призначення: (13).
• Споруди навчального призначення: (15).
• Фабричні заклади: (12).
• Фінансові інституції: (10).
• Шпиталі: (5).

Невідповідності і неточності на карті:

• На плані позакано церкву Успення Пресвятої Богородиці (дерев'яна, зведена у 1735 р.) на Марійській площі поруч з Турецькою криницею, хоча церкву перенесли на передмістя Каличанка ще у 1876 році.

Характеристика міста:

На плані показано місто Чернівці в період початку свого розквіту – останньої чверті ХІХ ст.

Серед найважливіших новозбудованих споруд можна виділити: Вірменський костел (1875), Темпль (1877), Пам'ятник Австрії (1875), Міський театр на розі вулиць Турецької та Шкільної (1877), Музичне товариство (1877), Учительська семінарія (Педаґоґіум, 1880-і рр.), ансамбль споруд Резиденції митрополитів Буковини і Далмації (1882), Інститут природничих наук (1883), Промислова школа (1882-1884), Народна школа (1887). 

У 1887 році син цісаря, кронпринц Рудольф, перебуваючи в Чернівцях, промовив: "Я дуже радий, що можу провести завтрашній день у цьому красивому місті" [66], c. 99

Населення міста, станом на 1880 р., складало, близько 44 600 мешканців. З них: німців - 11 271, євреїв - 11 271, русинів - 8 232, румун - 6 431, поляків (включно з греко-католиками) - 6 707, інших - 510.

За релігійним складом у місті мешкало 13 376 - римо-католиків, 11449 - юдеїв, 9650 - православних, 5 656 - греко-католиків , 2200 - євангелістів, інших (вірмено-католиків, вірмен Апостольської церкви та старообрядців-липован) – 302.

Станом на 1880 рік у місті налічувалося 4 414 будинків [66], c. 254

Автор: Ігор Сьомочкін