План міста видано з метою інформування про зміни у назвах вулиць і площ у Львові.

План датовано 1877 роком. Видавець - книгарня Кароля Вільда у Львові. Це перевидання плану міста разом із переліком старих і нових назв вулиць і площ, виданого у 1871 і 1872 рр. (Plan kr. st. m. Lwowa ze skorowidzem dawnych i nowych nazw placów i ulic we Lwowie. Nakładem Karola Wilda. Lit i druk Kornella Pillera).

Книгарський заклад "Buch und Musikalienhandlung" Карла Вільда створений у 1796 р. первісно розташовувався на вул. Вірменській. Тут книгар продавав книги, ноти, канцелярські товари та галантерейні дрібнички, музичні інструменти, мистецьку продукцію, шпалери.

З 1810 р. книгар розпочав власну видавничу діяльність, а у 1811 р. відкрив "Привілейовану публічну випозичальню книжок". З 1834 книгарню К. Вільда провадив зять Едвард Віняж, а від 1849 власником книгарні та випозичальні став Кароль Вільд-молодший (1824-1885). На час публікації плану міста 1877 р. книгарня розташовувалася на вул. Галицькій, 21.

У 1881 р. книгар збанкрутував, 20-тисячна випозичальня книжок була продана Владиславу Губриновичу, хоча Кароль Вільд ще кілька років нею керував. [33], с. 40-49

Особливістю графічного виконання плану - показ павільйонів Першої краєвої промислово-рільничої виставки (Wystawa Przemyslowo rolnicza).

Легенда:

• У верхньому лівому куті розташовано назву: "План королівського столичного міста Львова з урахуванням нових назв вулиць і площ. 1877 р." (Plan kr. stol. miasta Lwowa z uzwględnieniem nowych nazw ulic i placów. 1877).
• Нижче міститься інформація про мірну лінію із зазначенням масштабу 1:7 200 (Rozmiar 1=100 czyłi 1:7 200).
• З лівого та правого боку розміщено перелік із 65 важливих будівель (Znaczniejsze budynki).

Характеристика карти:

• План виконано в техніці монохромної літографії.
• На плані деталізовано конфігурацію забудови.
• Межі дільниць позначено пунктирною лінією з крапками.
• Назви дільниць розміщено безпосередньо на плані.
• Усі назви та підписи на плані позначено польською мовою.

Топоніміка карти:

В легенді розміщено інформацію про 65 об'єктів, решта 284 зазначено безпосередньо на плані:

• Адміністративні споруди: (12)
  
• Вулиці, дороги та площі: (219)
• Гідроніми: (7)
• Гороніми: (2)
• Заклади культурного призначення (5)
• Заклади опіки: (8)
• Різне: (18)
• Парки: (2)
• Сакральні споруди (37)
• Споруди військового призначення (14)
• Споруди господарського призначення: (12)
• Споруди навчального призначення (10)
• Шпиталі (3)

Невідповідності та неточності на карті:

• На плані не позначено будівлю Школи лісництва збудовану у 1874 р.
• На плані показано територію Городоцького кладовища, яке ліквідовано у 1875 році. [71], с. 21

Характеристика міста:

14 грудня 1870 року ухвалено статут Королівського столичного міста Львова, що ознаменувало початок ери автономії в управлінні містом.

У 1871 році затверджено ухвалу, згідно якої у місті змінено назви вулиць та затверджено поділ на 5 дільниць. Усі будинки отримала нові орієнтаційні номери - зліва не парні, справа парні. [31], с. 333

У зв'язку із змінами введенеми в дію цією ухвалою книгарня Кароля Вільда почала розповсюджувати плани міста з переліками старих і нових назв вулиць і площ, які повинні були користуватися значним попитом, оскільки видавалися у 1871, 1872, 1877 рр. [12], с. 237-238

На плані показано результати інтенсифікації будівельного руху, який розпочався на початку 1870-х років. Серед найважливіших змін у просторі міста можна відзначити:

• спорудження будівель навчального призначення: Школи ім. цесарівни Єлизавети (1872), Школи ім. Св. Мартина (1875), Школи ім. Св. Антонія (1876), Гімназії ім. Франса Йозефа (1876), Реальної школи (1877), Будинку Політехніки (1873-1877);
• спорудження будівель громадського призначення: Будинку міського казино (1874), Шпиталю для психічно хворих на Кульпаркові (1868-1875), Будинків нової бійні та торгівельного ринку на пл. Краківській (1876), початку будівництва споруд Намісництва (1876-1880) та Сейму (1877-1881);
• спорудження костелу отців Змартвихстанців (1877) та початок будівництва костелу і монастиря Францішканок (1877-1888);
• врегулювання р. Полтви в районі старої єврейської бійні;
• інтенсифікація робіт із брукування вулиці, площ та тротуарів;
• розширення територію парку Високий замок, проведення робіт з врегульовання Міського саду та скверу на пл. Галицькій, закладення скверів на пл. Мар'яцькій, пл. Голуховського, пл. Хоранжчизни [19], с. 14; [31], с. 342-444; [71], с. 35-37

На плані показано павільйони Першої крайової рільничо-промислової виставки, яка тривала з 6 вересня по 10 жовтня 1877 р. на території саду Яблоновських. Виставка була важливою подією у розвитку промисловості Галичини. [31], с. 152-153, 715

Станом на 1877 рік у місті проживало 106 379 осіб, разом із 6 224 військовими [34], c. 114. Згідно даних на 1876 р. у Львові існувало 105 громадських товариств в яких було зареєстровано 26 678 членів. [71], с. 119

У 1877 році у місті нараховувалося 2 942 житлових будинків із 22 532 помешканнями. В цей час розбудова міста відбувалася за рахунок стрімкого розвитку передмість. [34], с. 61, 63

Упродовж 1874-1876 рр. було побудовано 222 нових будинки, а також видано близько 285 дозволів на здійснення прибудов чи перебудов у вже існуючих будинках. [71], с. 8

Автор: Сергій Терещенко