На плані показано територію міста Станіславів (з 1962 р. – Івано-Франківськ) разом із 16 передміськими дільницями.

План не датовано. Автором графічного зображення плану є Л. Сємек (L. Siemek).

Репринт плану виконано у друкарні Піллер-Нойманна у Львові.

Легенда:

• В лівому верхньому куті розташовано назву плану "План міста Станіславова" (Plan miasta Stanisławowa).
• Нижче розміщено напис про те, що графічне зображення плану було затверджено у Технічному відділі магістрату (Zatwierdzony przez wydział techniczny Magistratu).
• Поряд міститься інформація про автора плану - Л. Сємек (Wykonał - L. Siemek).
• Правіше розміщено інформацію, що план видано коштом Книгарні Романа Ясєлського (Nakładem księgarni Romana Jasielskiego w Stanisławowie).
• В правому верхньому куті розміщена окрема вкладка, яка показує центральну частину міста, так зв. Середмістя (Śródmieście) в масштабі 1:5 000.
• В лівому нижньому куті подано інформацію, що репринт плану було виконано в закладі Піллер-Ноймана у Львові (Repr.[odukcja] Piller-Neumanna, Lwów)

Характеристика карти:

• План виконано в техніці кольорової літографії.
• На плані деталізовано конфігурацію забудови об'єктів з легенди.
• Нумерація забудови відсутня.
• На плані вказані назви дільниць міста, вулиць та окремих природних і громадських об'єктів. 
• Кордон міста та межі дільниць позначено лінією з крапками чорного кольору.
• Усі назви об'єктів на карті подано польською мовою.

Топоніміка карти:

Топоніміка включає близько 440 об'єктів:

• Адміністративні будівлі: (21).
• Банки, каси: (9).
• Вулиці, площі, дороги: (271).
• Гідроніми: (2).
• Дільниці міста: (16)
• Заклади культурного призначення: (3).
• Заклади опіки: (16).
• Залізниця: (4).
• Казино: (1).
• Кладовища: (4).
• Лікувальні заклади: (7).
• Навчальні заклади: (29).
• Парки і сади: (4).
• Поліція: (6)
• Пошта: (4).
• Сакральні споруди: (14).
• Споруди військового призначення: (9).
• Споруди господарського призначення: (11).
• Товариства: (8).

Характеристика міста:

У міжвоєнній Другій Речі Посполитій Станіславів був центром однойменного воєводства (з 1921 р.) та повіту, місцем осідку окружного суду. В місті діяли важливі державні установи: воєводське управління, воєводське та повітове управління державної поліції, повітове староство, окружний і гродський суди. Справами міста займався магістрат (до 1934 р., потім – міська управа) на чолі з бургомістром.

Межі Станіславова були значно розширені в 1924–1925 рр. шляхом приєднання низки приміських поселень, що давно вже тяжіли до міста й фактично зливалися з ним. Так до Середмістя й давніх чотирьох передмість додалися дільниці V–XV, а саме: Гірка, Княгинин, Пасічянське, Бельведер, Загвіздянське, Криховецьке, Опришовецьке, Колонія, Колонія-2 (Майзлі), Микитинецьке, Угорницьке [59], с. 13. У результаті площа міста, порівняно з 1919 р., збільшилася з 415,8 до 2 227,5 га [40], с. 43.

Протягом 1920-х років відбувався процес відновлення й реконструкція міста, що сильно постраждало під час Першої світової війни. У 1925 р. при магістраті було створено комітет із забудови міста [68], с. 71. Багато уваги приділялося розширенню тротуарів, облаштуванню парків, скверів та вуличних алей, значно зросла поверхня озеленення міста. Прокладено нові вулиці – Дворська, Гувера, Молотковська, Під опікою Божою, Кубішталя та інші [59], с. 13.

У другій половині 20-х років було споруджено декілька багатоповерхових будинків, обладнаних із великим комфортом. Зокрема: будівлі Польського союзу залізничників, повітової каси хворих, санаторію лікаря Гутта, жіночої гімназії сестер-урсулянок, дирекції публічних робіт та ін. Інтенсифікувався розвиток промислової галузі міста.

У 1929 р. збудовано спеціалізований кінотеатр "Тон" (нині – "Люм'єр"), який у 1930 р. став першим в історії міста звуковим кінотеатром [38], с. 130. У 1930 р. введено в дію міську електростанцію та частину каналізаційних колекторів.

На 1929–1930 рр. у місті налічувалося 3 221 кам'яних і 4 406 дерев'яних будівель, житлових одноповерхових будинків – 6652, двоповерхових – 619, триповерхових – 275, чотириповерхових – 71, п'ятиповерхових – 7. Вартість міського майна сягала 22,8 млн. злотих і складалася з нерухомості (будинки, площі, парки, сквери і т.д.), каналізацій, міських підприємств тощо [40], с. 51.

Населення міста, станом на 1931 р., складало 59 960 мешканців, з них юдеї – 41,4 %, римо-католики – 37,2 %, греко-католики – 18,6 %, інші віровизнання – 2,5 %.

Приєднання присілків істотно вплинуло на національну й конфесійну структуру Станіславова, оскільки питома вага українців у порівнянні з 1921 р. зросла на 4,5 %, поляків – майже на 9 %, натомість частка євреїв зменшилася на 15 % [58], с. 3. 

Розподіл населення за галузями господарства (разом із членами сімей): найбільше – 16,6 тис. осіб було зайнято в промисловості, 11,5 тис. – у торгівлі, майже 10 тис. – на транспорті; службовців налічувалось понад 7 тис., домашньої прислуги – 3 тис., пенсіонерів у місті було близько 9 тис. [69], с. 150.

Автор: Олег Жерноклеєв