План частини території міста Львова є додатком до публікації "Місто Львів під час самоуправління 1870-1895" (Miasto Lwów w okresie samorządu) виданої у 1896 році.

Графічне зображення плану виконано на основі Плану королівського столичного міста Львова 1890 року з деякими змінами та доповненнями станом на 1890-1895 роки. Автором виконання плану є інженер-ад'юнкт будівничого відділу львівського магістрату Юзеф Хованєц (Józef Chowaniec).

Друк плану виконано коштом міської ради у літографічному закладі Антоні Пришляка (Antoni Przyszlak). Закладі діяв у Львові з 1883 по 1921 рр. Останній рік діяльністю літографією управляла донька Пришляка. У 1921 р. літографію продано товариству "Книжниця Польська", яке після об'єднання із друкарнею "Графія", отримало назву "Книжниця-Атляс"[32], с. 15. Місце розташування: вул. Винниченка, 12 [33], c. 217.

Особливістю графічного виконання плану - демонстрація мережі каналізаційних каналів міста.

Легенда:

• У верхньому правому куті розташовано назву: "План королівського столичного міста Львова" (Plan król. stoł. miasta Lwowa).
• У нижньому правому куті розміщено мірну лінію (Miara 1:7 200).
• Нижче міститься інформація про те, що це доповнений план, який видано у 1890 р. коштом Міської ради на основі опрацювання Юзефа Хованця (Uzup. M.K. Plan wydany przez radę mieską r. 1890. rys. przez J. Chowańca).
• У нижньому правому куті вказано місце видання плану: "Літографія А. Пришляка" (Lit. A. Przyszlak. Lwów).

Характеристика карти:

• План виконано в техніці кольорової літографії
• На плані деталізовано конфігурацію забудови
• Нумерація забудови відсутня
• Дільниці міста позначено різними кольорами: І Галицьке (І Halickie) - помаранчевим, ІІ Краківське (II Krakowskie) - салатовим, ІІІ Жовківське (III Żółkiewskie) - жовтим, IV Личаківське (IV Łyczkowskie) - світло зеленим.
• Парки, ліси та зелені насадження на території міста промарковано темно зеленим кольором.
  
• На плані показано маршрут руху кінного та електричного трамваїв із зупинками
• Усі назви об'єктів на плані виконано польською мовою

Характеристика міста:

На плані Королівського столичного міста показано частину території Львова характерну для кінця ХІХ століття.

Серед новозбудованих споруд на плані розташовано: Дирекцію пошт і телеграфів (1890), Казарми артилерії ім. Леопольда Сальватора (1890), Будівлю Галицької ощадної каси (1889-1891), Будинок літнього театру на Гетьманських валах (1891), Будівлю для пацієнтів з інфекційнимими захворюваннями при Військовому шпиталі (1891), Будівлію Палацу Справедливості (1891), Притулок для чоловіків Брата Адальберта (1891), Пологовий будинок (1891-1892), Епідеміологічний барак (1892), Заклад для невиліковно хворих ім. Білінських (1893), Будинкі для медичного факультету Університету (1893-1895), Дім техніків на вул. Іссаковіча (1895) [31], c. 319, 337, 343-344.

Інтенсивний розвиток міста сприяв появі нових вулиць. Відповідно до ухвал Ради міста від 1895 р. у Львові закладено 26 нових вулиць. Загалом на той час у місті було 227 вулиць і 27 площ [31], c. 316.

В першій дільниці міста, в межах Нового світі, розпочалася реалізація проекту розбудови житлового кварталу "Кастелівки" з новими вулицями, віллами та кам'яницями. Розвиток цієї території був ініційований Юліаном Захарєвічем та Іваном Левинським та вплинув на видозміну західної околиці міста [31], c. 349.

У 1893 році, після невдалих переговорів щодо розширення мережі кінного трамваю, Рада міста надала концесію фірмі Сіменс і Хальске (Siemens & Halske) на впровадження електричного трамваю у Львові. У 1894 року розпочався рух електричного трамваю у двох напрямках. Перший маршрут проходив від Вокзалу через центр до вул. Личаківської, другий - від центру міста до школи св. Софії. Під час проведення крайової виставки трамваї другого маршруту їхали від школи св. Софії до головної брами виставки. Сума інвестицій фірми у налагодження руху електричного трамваю склала близько 660 тис. злотих [31], c. 151-152.

У 1894 рокі на верхіній терасі Стрийського парку проходила Загальна крайова виставка. На виставці було представлено велику кількість експонатів, які розміщувалися у понад як 129 спеціальних будівлях чи павільйонах. Тут демонструвалися експонати пов'язані з сільським-господарством, діяльністю промислових чи дрібних підприємств. Особливу увагу приділено висвітленю тем мистецтва, шкільництва та етнографії.

Виконавчий комітет виставки продав місту будівлі, які залишилися після закриття крайової виставки на суму в 120 тис. злотих [31], c. 337.

Чисельність мешканців міста станом на 1895 рік складала 134 908 осіб, включаючи 8 591 військових. Основою для збільшення кількості мешканців міста були імміграція, а також природні приріст, який впродовж 1890-1900 рр. складав близько 40% від загального приросту населення Львова [20], c. 64-65.

У 1890 році у місті нараховувалося 3 322 житлових будівель із 22 532 помешканнями. Від 1890 р. в будівельному русі міста на зміну забудові одноповерховими спорудами починає домінувати забудова багатоповерховими кам'яницями [20], c. 62.

Автор: Сергій Терещенко