img

Площа Ринок

Зображення

ID:
1059
Місце
Щирець
Дата:
1900-1914
Техніка:
Поштівка
Творець
невідомий
Колекція
Андрій Крижанівський
Правове регулювання
Андрій Крижанівський
Видавець
невідомий
Опис
Центральна площа Щирця була забудована двоповерховими будівлями. До наших днів можна вгадати у підвищенні ґрунту, що у формі квадрату оточує площу Ринок та прилеглі вулиці, обриси міських укріплень. Обабіч оборонних споруд був облаштований рів з водою. На це вказує й місцева топоніміка. Село Острів, що починалося одразу за міськими воротами, отримало свою назву, очевидно, від того, що знаходилося за міським оборонним ровом. У Загородках – дільниці теперішнього Щирця, котра зберегла свою первісну назву, мабуть слід вбачати її розташування за містом, або ж "за городом". Такі ж міркування можуть пояснити й появу назви іншої частини міста - "За валом", або "Завалля". У назві села Лани вгадуються згадані лани землі, відданої у користування маґістрату середньовічного Щирця. У архівах Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького зберігається карта Щирця з 1915 року, на якій зустрічаємо назви Острів і Загородки. Львівській дослідниці, професору Національного Університету "Львівська політехніка" Галині Петришин вдалося розшукати "йосифінську карту" Галичини, складену австрійським Генеральним штабом у 1779-1782 рр., де знаходимо і тогочасну карту Щирця. Як видно з умовних позначень, на карті чітко відображена ратуша, що знаходилася посередині ринкової площі, та саме місто, оточене земляними валами, позначеними чорними штриховими лініями, а навкруг зображень двох церков та костела нанесені кругові лінії, що означають мури, які мали ще й у цей час стратегічне значення.
Андрій Крижанівський.
Ключові слова:
Площа, будинки, люди
Категорія:
Площі
facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon