В 1841 р. під час засклепіння Полтви в центрі площі, що утворилася та сформувалася після знесення старих фортифікаційних мурів, з’явилося джерело. В ті часи криниця була популярним декоративним елементом новостворених площ, отож і тут була збудована криниця. 29 червня 1843 р. відбулося урочисте відкриття площі, що отримала назву площі Фердинанда на честь тогочасного намісника Галіції ерцгерцога Фердинанда д’Есте. В 1846–47 рр. на місці тимчасової криниці збудовано з тесаного каменю нову, в центрі якої містилась велика ваза, виконана за пр. Яна Шімзера. В 1862 р. коштом дружини намісника графа Бадені Северини Петевської в центрі криниці на пл. Фердинанда поставлено білу мармурову фігуру Матері Божої Непорочної різця мюнхенського скульптора Гауттмана. Постамент був виконаний з теребовельського мармуру. З цього часу площа називалася Маріацькою. У зв’язку з побудовою пам’ятника Адаму Міцкевичу криницю вирішено перенести на Гетьманські Вали, на місце, спочатку призначене для пам’ятника, але з технічних причин забраковане. У 1903 р. Магістрат міста Львова оголосив конкурс на кращий проект фонтана з фігурою Матері Божої. Журі відзначило проекти “Tentare licet” і “Корона ягеллонська” авторства Міхала Лужецького та Станіслава Островського. Вирішено затвердити проект Міхала Лужецького, в 1904 р. його було реалізовано.
