У 1869 році була висловлена ідея насипання земляного кургану на честь відзначення 300-річчя укладення унії між Польщею, Литвою і Руссю 12 серпня 1569 року. Міська рада Львова схвалила пропозицію комітету по спорудженню кургану на чолі з Францишеком Смолькою та призначила місце спорудження, найвищу точку Львова - Замкову гору, загальновідому як Високий замок ( 398 м н.р.м.). Під час маніфестації з нагоди роковин Люблінської унії на Високому замку було закладено наріжний камінь із викарбуваними гербами та написом: «Вільні з вільними, рівні з рівними – Польща, Литва і Русь об’єднані Люблінською унією 12 серпня 1569 року». Традиційне для слов'ян символічне насипання пагорбу було розпочато із висипання грудок землі із історичних польських земель, а далі вже натовпи людей звозили землю на тачках, несли її в шапках і навіть в руках. Насипання копця тривало кілька років і спричинило стрімку руйнацію залишків старого замку та знищення цінних археологічних пам'яток. П’ята річниця спорудження копця була ознаменована урочистим перенесенням на Високий замок давньої скульптури лева XVI сторіччя, що походила зі старого будинку львівської ратуші. В подальші роки для укріплення насипу було зруйновано залишки оборонних мурів замку, часом траплялися земляні зсуви. У 1907 р. відбулася грунтовна реставрація кургану, влаштовано серпантинну доріжку на його верхівку, де був влаштований оглядовий майданчик ( 413 м н.р.). Упродовж 1959-60 років схили копця укріплювали дернуванням; наприкінці 1960-на початку 1970-х років вздовж серпантинного підйому облаштували металеві поручні; оглядовий майданчик забетоновано. Курган існує і тепер як частина ландшафтного парку «Знесіння», а оглядовий майданчик на його верхівці користується великою популярністю серед туристів. Випускники шкіл та вищих навчальних закладів обов'яково зустрічають тут схід сонця першого дня післяшкільного життя.