Перше рішення Політбюро ЦК ВКП(б) про спорудження пам’ятника вождю світової революції Володимиру Леніну у Львові побачило світ 3 вересня 1940 р., коли було вирішено закласти монумент, увічнивши таким чином першу річницю встановлення радянської влади в Західній Україні. Завершити будівництво передбачалося в 1942 р. Тоді на головному львівському прогулянковому бульварі, перед центральним входом до Оперного театру, було встановлено мармурову плиту з написом „ Тут буде збудовано пам’ятник великому вождю і вчителю В. І. Леніну. 17 вересня 1940 р.” Зрозуміло, що плиту знищили у час німецької окупації міста (29 червня 1941 - 27 липня 1944), як і решту радянських пам'ятників, які встигли спорудити у Львові.<div>Ще не закінчилася ІІ світова війна, як знову виникла тема спорудження пам'ятника В. Леніну: 14 квітня 1945 р. виконком Львівської міської ради депутатів трудящих та міськком КП(б)У запропонували місцем спорудження пам’ятника Бернардинську площу. Відповідальному з пропаганди міськкому КП(б)У Ломову та головному архітектору міста Натальченку було доручено розробити проекти для закладення монументу 22 червня 1945 р. Однак львівські облвиконком та бюро обкому КП(б)У 16 квітня 1945 р. висловили ідею спорудження пам’ятника на площі біля театру опери і балету з боку центральної вулиці Львова - Першого травня (тепер - проспект Свободи). 22 квітня відбулося закладення наріжного каменя під пам’ятник, який видніється у лівому куті фотографії. У результаті, пам'ятник Леніну було відкрито у січні 1952 року (скульптор Сергій Меркуров).</div>