Трикутна площина цього неформального центру міста розташована між вулицями Шерокою (тепер вул. Коперника), Гофманською (тепер вул. Вороного), Св. Яна вижчою та нижчою (тепер проспект Т. Шевченка), площею Галицькою, вулицями Валовою, Новою (тепер вул. Братів Рогатинців), Капітульною (тепер вул. Староєврейською), Шпитальною Св. Духа (тепер вул. Театральною) та Валами нижчими (тепер проспект Свободи).<br /> Великий простір, котрий пізніше сформувався як площа, звільнився зі знесенням давніх фортифікаційних мурів наприкінці XVIII ст. Саме тут (на місці Будинку книги) височіла Фарська Бастея. Під час упорядкування майбутньої площі в 1839–1841 рр. знесено деякі давні кам’янички і розпочато засклепіння Полтви, тоді в центрі площі з’явилася криниця. 29 липня 1843 р. урочисто відкрито площу, яка отримала назву на честь губернатора Галичини в 1832–1846 рр. ерцгерцога Фердинанда д’Есте. З цього приводу в Єзуїтському Городі відбувся фестин, в якому брало участь майже все населення міста.<br /> Вигляд площі дещо архаїчний, але в ці роки вже існують готелі "Російський" (будинок №2), "Європейський" (№4), "Французький" (№5). На площі - пожвавлений рух, вона багатолюдна, в напрямку вул. Св. Яна їдуть карети. Можливо, від криниці, що існувала на площі від близько 1840 р., йдуть водовіз та люди з відрами води. Чи не єдиним будинком, що із перебудовами дійшов до нашого часу, є кам'яниця №3 на розі вул. Вороного.