<P>З етнічної точки зору, Чернівці були найбільш "змішаною" із всіх провінційних столиць Габсбурзької Імперії. На 1910 рік із 90 000 загального населення, 33 відстотки становили євреї, 17 – німці, 17 – українці, 16 – румуни та 14 – поляки. Решту складали вірмени, мадяри, словаки, старовіри, тощо. В австійські часи, кожна більша етнічна група розвинула мережу різноманітних культурних, освітніх, спортивних, політичних та суспільних організацій та спілок. "Народні" доми будувалися як місця зустрічі. Водночас, вони мали виражати впевненість та гордість етнічних груп. На листівці зображений Український Народний Дім у Чернівцях, що стояв навпроти Вірменської Церкви. Український Дім збудувала в період між 1887 та 1899 роками українська спілка "Народний Дім", він став центром українського життя у Буковині. Через це йому судилося відіграти важливу роль у відродженні української мови та ідентичности перед Першою Світовою війною. Нині будинок досі перебуває у користуванні різноманітний українських культурних організацій.&nbsp;&nbsp;<BR><I>Гельмут Кусдат<BR></I>Найстарша на Буковині українська кредитна установа "Руська каса" перетворилася в "Кредитовий банк"&nbsp; в 1924 році.<BR><EM>Автор доповнення В. П.&nbsp; Старик</EM></P>