З етнічної точки зору, Чернівці були найбільш «змішаною» із всіх провінційних столиць Габсбурзької Імперії. На 1910 рік із 90 000 загального населення, 33 відстотки становили євреї, 17 – німці, 17 – українці, 16 – румуни та 14 – поляки. Решту складали вірмени, мадяри, словаки, старовіри, тощо. В австійські часи, кожна більша етнічна група розвинула мережу різноманітних культурних, освітніх, спортивних, політичних та суспільних організацій та спілок. «Народні» доми будувалися як місця зустрічі. Водночас, вони мали виражати впевненість та гордість етнічних груп. Єврейський дім на площі Театральній відкрився у 1908 році. До Другої Світової війни він був центром єврейського життя у Чернівцях; тут містилися різноманітні єврейські спілки та організації. За радянських часів споруда використовувалася як будинок культури для працівників текстильної промисловости. Після 1990 року єврейській спільноті повернули декілька приміщень у будинку, а у 2008 році на першому поверсі відкрито невеликий єврейський музей. Порожній простір поруч із Єврейським Домом – позаду видно купол єврейського Храму – використовувався як «молочна зала» (Milchhalle), а взимку – як ковзанка, аж до 1937 року, коли тут збудовано Румунський Палац Культури. <br><em>Гельмут Кусдат</em><br>