<p>На поштівці зображена ратуша на Рінгплац (<i>Ringplatz</i>) (Центральній Площі). Чернівці стали столицею Буковини після анексації Австрією у 1775 році й отримали статус великого міста у 1786 році. У ті часи місто складалося всього десь з 290 дерев’яних будинків. У 1788 році будівництво з камню було звільнено від податків і перші кам’яниці були зведені у 90-х роках XVIIIстоліття на площі, яку пізніше назвали Рінгплац (<i>Ringplatz</i>). Коли Імператор Франц відвідав Чернівці у 1817 році, площа вже була центром міста. У ІІ половині ХІХ ст. будинки змінили сьогодняшні триповерхові будівлі. Ратуша розташована на підвищеному південному боці площі, що підкреслює схил у напрямку північної долини ріки Прут. Тільки у 1832 році Чернівці отримали постійний магістрат (міську раду) на чоли з належним мером. У 1843 році розпочалися будівельні роботи по спорудженню ратуші на Рінгплац (<i>Ringplatz</i>); їх було завершено у 1848 році. Класицистичний будинок архітектора Андреаса Микуліча (<i>Andreas Mikulicz</i>) має башту висотою 50 м, яку використовували як сторожову вежу пожежної бригади та як годинник, який колись відбивав кожну годину. Під час австрійського правління башту вінчав позолочений двуголовий орел. Його було відбудовано у 1903 році. Кімнати на кутах першого поверху здавалися в оренду магазинам. Один з найважливіших мерів міста був Антон фон Кохановскі (<i>Anton von Kochanowski</i>), який служив у 1866-74 та 1887–1905 роках. Чернівці були єдиною провінційною столицею в Австійській імперій (<i>Landeshauptstadt</i>), в який євреї обиралися мерами: Едуард Райс (<i>Eduard Reiss</i>) (1905-07 рр.) та Сало фон Вайссельбергер (<i>Salo von Weisselberger</i>) (1914 р.). Статуя Пієти перед ратушею була встановлена у 1827 році Лазарем Міхаловичем (<i>Lazar Michalowicz</i>) та усунута у 1923 році. <br><i>Гельмут Кусдат</i></p>