На поштівці зображена частина будинку резиденції православного єпископа у Чернівцх. З 1873 року він був Митрополитом Буковини й Далматії, а також головою всіх православних віруючих Габсбурзької імперії. Вражаюча конструкція була побудована між 1864 та 1882 роками та замінила стару резиденцію, збудовану ще у 80-ті роки ХVIIIстоліття. Вона знаходится на пагорбі лицем до міста. В 80-х роках XIXстоліття вершина цього пагорба за садами Резиденції отримала ім’я Габсбургсхьоє (Habsburgshöhe). Рухаючою силою проекту був Єпископ Євген Гакман, а архітектором був Йосиф Главка з Богемії. Необхідна сума – 1,75 мільйонів золотих – надійшло переважно з фондів православної церкви Буковини (Griechisch Orientalischer Religionsfonds). Ансамбль, виконаний у мавритансько-візантійському стилі, складається з трьох крил, що оточують внутрішнє подвірря; це центральна єпископська резиденція, семінарія з церквою з лівого боку та монастир з правого боку. За резиденцією єпископа знаходиться великий приватний сад. На поштівці зображена синодальна зала (Synodalsaal), інша назва якої – Мармурова зала. Ця найбільша зала резиденції (16Х22 м) була місцем, де збирався Святий Синод православної церкви. Стіни прикрашні фресками, що зображають сцени з історії церкви та істрії Буковини за правління віденьця Карла Свободи (наприклад, розпис над головними дверями показує Ісуса, що відправляє апостолів у світ). Мармурова дошка у куті засвідчує про з’єднання Буковини та Румунії, яке відбулося у цій залі у 1918 році (однобічно зібранням румунців). Зала була сильно пошкоджена вогнем під час війни та перебудована у спрощеному вигляді. Всі фрески втрачено. Сьогодні це головна актова зала Чернівецького Університету. 
Гельмут Кусдат