<P>На поштівці зображена ратуша на Центральній Площі. Чернівці стали столицею Буковини після анексації Австрією у 1775 році й отримали статус великого міста у 1786 році. Тільки у 1832 році Чернівці отримали постійний магістрат (міську раду) на чоли з належним мером. У 1843 році розпочалися будівельні роботи по спорудженню ратуші на Рінгплац (<I>Ringplatz</I>); їх було завершено у 1848 році. Класицистичний будинок архітектора Андреаса Микуліча (<I>Andreas Mikulicz</I>) має башту висотою 50 м, яку використовували як сторожову вежу пожежної бригади та як годинник, який колись відбивав кожну годину. Під час австрійського правління башту вінчав позолочений двуголовий орел. Будинок було відбудовано у 1903 році. Кімнати на кутах першого поверху здавалися в оренду магазинам. Один з найважливіших мерів міста був Антон фон Кохановскі (<I>Anton von Kochanowski</I>), який служив у 1866-74 та 1887–1905 роках. Чернівці були єдиною провінційною столицею в Австійській імперій (<I>Landeshauptstadt</I>), в якій євреї могли обиратися мерами: Едуард Райс (<I>Eduard Reiss</I>) (1905-07 рр.) та Сало фон Вайссельбергер (<I>Salo von Weisselberger</I>) (1914 р.). У міжвоєнний період на ратуші була вивіска "PRIMARIA", що означало "ратуша" румунською мовою. Люди сидять на основі статуї об’єднання (<I>Unirii</I>), зведеної у 1924 році.<BR><I>Гельмут Кусдат</I></P>