Вірменський Собор Успення Пресвятої Богородиці своєю побудовою сягає XIV ст., коли Львів став столицею вірменського єпископства. Поступово навколо церкви створився один із найцікавіших архітектурних ансамблів, до якого увійшли вежа-дзвіниця (1571 р.), вірменський банк Mons Pius (XVII ст.), монастир бенедиктинок (1682 р.), пам'ятна колона з постаттю св. Христофора та дерев'яний вівтар з композицією "Голгофа" (XIV-XVIII ст.), палац архієпископа (XVIII ст.), огорожі з брамами (XVII-XIX ст.). Первісна вежа згоріла під час великої пожежі міста 1527 р. Згодом побудову нової вежі-дзвіниці Вірменського собора оплатив Андрій з Кафи, який замовив її проект архітектору Петру Красовському. Вежа була збудована у 1570-1571 роках, через наскрізний прохід можна потрапити до подвір’я собору. Як і всю церкву, триярусну вежу не оминули пізніші реставрації. Завершення дзвіниці, чотири півкруглі вежі - виконані з оцинкованної бляхи на початку ХІХ ст. У проході під вежею-дзвіницею збереглося зірчасте склепіння, зберігся також орнаментальний різьблений портал із розташованою в ньому таблицею з написом вірменською мовою.