Бібліотека Інституту народознавства Академії наук України
Видавець
Людвік Вєлежиньскі
Опис
Вірменський Собор Успення Пресвятої Богородиці своєю побудовою сягає XIV ст., коли Львів став столицею вірменського єпископства. Поступово навколо церкви створився один із найцікавіших архітектурних ансамблів, до якого увійшли вежа-дзвіниця (1571 р.), вірменський банк Mons Pius (XVII ст.), монастир бенедиктинок (1682 р.), пам'ятна колона з постаттю св. Христофора та дерев'яний вівтар з композицією "Голгофа" (XIV-XVIII ст.), палац архієпископа (XVIII ст.), огорожі з брамами (XVII-XIX ст.). Первісна вежа згоріла під час великої пожежі міста 1527 р. Згодом побудову нової вежі-дзвіниці Вірменського собора оплатив Андрій з Кафи, який замовив її проект архітектору Петру Красовському. Вежа була збудована у 1570-1571 роках, через наскрізний прохід можна потрапити до подвір’я собору. Як і всю церкву, триярусну вежу не оминули пізніші реставрації. Завершення дзвіниці, чотири півкруглі вежі - виконані з оцинкованної бляхи на початку ХІХ ст. У проході під вежею-дзвіницею збереглося зірчасте склепіння, зберігся також орнаментальний різьблений портал із розташованою в ньому таблицею з написом вірменською мовою.
Ключові слова:
Вулиця, Вірменська церква, дзвіниця, забудова, руїни
