Подія, перебіг якої представляє зображення, відбувається на стадіоні українського "Сокола-Батька". Ймовірно, це третій і останній Крайовий сокільський здвиг, що відбувся у 1934 р. на сокільському стадіоні. Перше українське гімнастичне (руханкове) товариство “Сокіл” (Сокіл-Батько) створене у Львові 11 лютого 1894 р. Взірцем був статут чеського “Сокола” (1862 р., засновник Мирослав Тирш). Метою товариства було виховання єдності українського народу, його сили та гідності, а разом з тим витримки, спритності, підприємництва, дисципліни. Крім гімнастичних вправ “Сокіл” звертав велику увагу на пожежну справу та туризм. Першим головою товариства (до 1900 р.) був відомий інженер-архітектор Василь Нагірний. Від 1900 р. “Сокіл” поширив свою діяльність на всю Галичину, постали самостійні руханкові товариства “Січ”, які в 1912 р. об’єдналися і утворили Український Січовий Союз. У 1911 р. у Львові відбувся перший крайовий здвиг (з’їзд) Сокола-Батька; в 1914 р. — другий, що отримав назву Шевченківського — це була масова маніфестація 12 000 членів “Сокола”, Українського Січового Союзу, “Пласту”. З’їзд відбувався на площі Сокола-Батька, купленій в 1910 р. Для того, щоб товариство «Сокіл-Батько» мало власний стадіон у Львові та не залежало вiд польських властей, було організовано викуп «Тору циклiстiв» (велосипедного треку), який знаходився у Стрийському парку, де збудували спортивний комплекс. «Український город» коштував 133855 австрійських крон, мав розмір 190 м х 120 м. До складу комплексу входило футбольне поле розміром 160 м х 70 м із трибуною на 270 сидячих місць, три тенісні корти, легкоатлетичні доріжки та велосипедний трек з повною довжиною кола 400 метрів.
