На зображенні парадний сквер центральної прогулянкової алеї вулиці Карла Людвіга, що постала наприкінці XVIII ст. після демонтажу міських оборонних мурів. Клумба на першому плані існувала до спорудження в цьому місці пам'ятника королю Яну ІІІ Собєському. Новостворена вулиця на початку існування отримала назву Нижніх Валів. Вже від 20-их років XIX ст. вона стала улюбленим місцем променаду львів’ян, особливо після впорядкування скверу на місці засклепіння Полтви. Вулиця пов’язала площі Маріацку та Голуховських та сформувалася як продовження головного салону Львова: вул. Академічна — пл. Маріацка, — вул. Карла Людвіга. 30 липня 1855 р. її назвали на честь австрійського ерцгерцога Карла Людвіга, брата цісаря Франца Йозефа I, котрий під час перебування у Львові в 1853–1855 рр. мешкав в будинку Земського Кредитного Товариства. Парний бік називався вул. Карла Людвіга вищою, непарний — нижчою. Під час чергового упорядкування вулиць міста в 1871 р. парний бік отримав назву вул. Гетьманської, непарний — вул. Кароля Людвіка, від 1919 р. — Легіонів. Міський бульвар між майбутніми вулицями Гетьманьскою, Карла Людвіга та пл. Маріацкою, створено близько 1820 р. на місці давніх фортифікаційних укріплень. У 1859 р. на Вали перенесено найстаріший львівський пам’ятник — скульптуру гетьмана Станіслава Яблоновського роботи невідомого автора. Тоді ж довга алея, що зайняла площу 1 га, отримала назву Гетьманських Валів. Після остаточного засклепіння Полтви в 1888–1890 рр. Вали перебудовано, розширено, оздоблено клумбами, алеями каштанів, кленів, акацій. На зламі століть, з побудовою нового міського театру та спорудженням пам’ятника королю Яну III Собеському, Гетьманьскі Вали отримали свій кінцевий ефектний вигляд. Тло складають кам'яниці непарного боку, між вулицями Сикстускою (тепер Дорошенка) та Ягеллоньскою (тепер Гнатюка) - №№ 11, 13, 15. №11 - готель "Центральний", потім "Сіті", споруджений архітектором Емануелем Галлем у 1881-1884 рр. На початку ХХ ст. тут була розташована відома цукерня Александра Бєнєцького. № 13 - розкішний в ті часи "Гранд-готель", споруджений у 1893 р. архітектором Еразмом Герматником та скульптором Леонардом Марконі. Завершував будову архітектор Зигмунт Кендзерський, який повторив поєднання через браму готеля з пасажем Гаусмана. як це було влаштовано в попередньому будинку на цьому місці. У попередньому же будинку багато років містилась цукерня знаменитого львівського цукерника Леопольда Ротлендера, про яку ще за його життя легенди складалися. №15 - споруда Галицької Ощадної каси, збудована видатним польським архітектором, професором Юліаном Захаревичем на місці "Англійського" готеля.