Зображення

ID:
1660
Місце
Броди
Дата:
1899
Техніка:
Поштівка
Творець
невідомий
Колекція
Бібліотека Інституту Народознавства при НАНУ, Львів
Правове регулювання
Бібліотека Інституту Народознавства при НАНУ, Львів
Видавець
Кароль Швідернох, Відень
Опис

У 1630-1635 роках коштом власника Бродів, великого коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Конєцпольського за проектом французького інженера Гійома Левассера де Боплана на західній околиці міста Броди був збудований замок. Це була потужна твердиня бастіонного типу у вигляді правильного п’ятикутника, з п’ятьма земляними бастіонами та куртинами між ними, всередині яких знаходились муровані з цегли і каменю каземати. Ззовні земляний вал замку був обкладений тесаним каменем, а сама фортеця обнесена ровом з водою. Замок виконував свої оборонні функції до 1812 р., коли на вимогу росіян був зруйнований австрійцями. На зображенні бачимо три об’єкти замкового комплексу кінця ХІХ ст. Портал в казематах західної куртини замку, виготовлений з каменю-пісковику, існує дотепер. Цей білокам’яний портал був встановлений в період сер. ХVІІІ – поч. ХІХ ст. Тут знаходився хід до казематів та галерея, яка вела в земляному валі до ескарпованої стіни, котра, можливо, в момент небезпеки розбиралася і оборонці залишали замок у напрямку боліт, що оточували Бродівський замок із заходу. Після руйнування замку і втрати ним оборонної функції тут знаходився хід, що вів до господарського двору власників замкового палацу. Замковий палац збудований родиною Потоцьких у середині ХVІІІ ст. В ньому зберігались мистецькі колекції, зібрані Францішком Потоцьким (1788-1853), а наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. знаходився приватний музей картин і стародавніх меблів останньої власниці замкового палацу графині Ядвіги Жищевської. Палац горів під час військових дій 1915 та 1920 років, а його збірки грабувалися. Остаточного спустошення палац і його інтер’єри зазнали в 1939-1940 роках під час першої радянської окупації. Зараз пам’ятка використовується в культурно-освітніх цілях. Смоленська брама була збудована після руйнації в’їзної замкової брами з надбрамною вежею і равеліном. Вона стала головним в’їздом до замкового дитинця. Свою назву отримала від приміського села Смільно, на яке був спрямований виїзд із замку. В радянський період, коли на території фортеці знаходився завод з ремонту автонавантажувачів, брама була замурована, а на її місці добудовано ряд приміщень, де розмістились ремонтні майстерні.
Василь Стрільчук

Ключові слова:
Замок, каземати, палац
Категорія:
Замок
facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon