На видовій листівці зображено вигляд з північного заходу костелу Воздвиження Чесного Животворящого Хреста і дзвіниці на початку ХХ ст. На передньому плані - територія колишнього цвинтаря. 11 березня 1646 року великий коронний гетьман Речі Посполитої Станіслав Конєцпольський перед своєю смертю склав заповіт, яким зобов’язав свого сина Олександра збудувати мурований костел. Однак втілити цей задум в життя вдалося лише синові Олександра Станіславові на початку 1660-х років. Храм було освячено під іменем Воздвиження Чесного Животворящого Хреста. Костел зазнав чимало змін внаслідок відновлення від пожеж, розбудов і реставрацій. У середині XVIII – початку ХІХ ст. було збудовано бічні каплиці, в 1825 році споруду розширили і перекрили черепицею, згодом ґонтами, а ще пізніше (в середині ХІХ ст.) бляхою. Справа від головного вівтаря знаходилося прибудоване приміщення захристії, а над ним - скарбниця. З північно-східної сторони біля храму, на колишньому цвинтарі, містилася мурована, крита черепицею дзвіниця з чотирма дзвонами (до сьогодні не збереглася). Храм був діючим до 1946 року. В радянський період у приміщенні колишнього костелу була влаштована спортивна школа. У 1993 році храм передано греко-католицькій громаді й освячено як церква Воздвиження Чесного Животворящого Хреста. Наприкінці 1990 років на споруді було встановлено три куполи. У 2006 році у північно-західній частині церковного подвір’я (колишнього цвинтаря) збудовано нову дзвіницю.
Василь Стрільчук