На розі вул. С. Бандери і вул. Стебницької стоїть мурована з каменю і цегли греко-католицька церква Св. Миколая. З історичних документів відомо, що у 1515 р. у с. Трускавці існувала парафіяльна дерев’яна церква Св. Миколая. З 1660 р. вона отримала привілей від польського короля Яна Казимира. Текст документу звучав так: „Грамотою королівською з 6 жовтня 1660 року надає парохію Трускавець повіт Дрогобич король польський Ян-Казимир священикам Павлу і Андрію, Василю і Стефану”. Про існування двох давніх дерев’яних церков у Трускавці – парафіяльної Св. Миколи (долішньої) та дочірньої Пресвятої Трійці (горішньої) свідчать консигнації їх реальності, складені 29 вересня 1798 р. ксьондзом Павлом Яворським та підписані (завірені) знаком хреста війтом Василем Ріжняком, присяжним Василем Гурбом та представниками громади – Іваном Мацьківим, Іваном та Ільком Пристаями. В 1861–1886 рр. коштом каноніка прилата Петра Кошалкевича збудовано теперішню муровану церкву. Тоді церква була одноверхою. Її рамена вкривали двосхилі дахи, нижчі бічні приміщення – односхилі, увінчані на кутах невеликими ліхтарями з маківками. Наву завершував четверик зі зрізаними гранями, вкритий банею з ліхтарем. В інтер’єрі церкву прикрашав чотириярусний іконостас другої половини ХІХ ст. (збережений дотепер). Перед 1920 р. поруч збудована мурована дзвіниця. У 1928 р. церкву відновили а в 1938 р. реконструювали за проектом (1937 р.) українського будівничого Лева Шелевича з Дрогобича на кошти греко-католицької громади і отця-пароха Івана Валюха. В 1989–1992 рр. під час реконструкції церкви виконано розписи під керівництвом художника-реставратора Богдана Балицького. 11 жовтня 1998 р. біля церкви Св. Миколая в будинку Самбірсько-Дрогобицької єпархії відкрито Єпархіальний музей. <br /><em>Христина Харчук</em>