Побудова Вірменського Собору Успення Пресвятої Богородиці сягає XIV ст. Вірменська громада мала великий вплив на розвиток історії Львова; вірмени здавна мешкали у Львові, як і євреї, греки, італійці. Упродовж століть Собор багато разів перебудовувався та реставрувався, з чим пов’язані імена відомих польських архітекторів та художників Францішека Мончинського, Юзефа Мегоффера, Вітольда Мінкевича, Яна Генрика Розена. Навколо церкви створився один із найцікавіших ансамблів, до якого ввійшли дзвіниця (1571 р.), палац архієпископа (XVIII ст.), вірменський позиковий банк Mons Pius (XVII ст.), монастир вірменських бенедиктинок (1682 р.), пам'ятна колона зі статуєю Св. Христофора, дерев'яний вівтар з композицією "Голгофа" (XIV-XVIII ст.), огорожі з брамами (XVII-XIX ст.). Ансамбль Вірменської церкви складався упродовж кількох століть: найдавніша його частина, східна, походить з XIV ст., середня – з з XVІІ ст., західна – початку ХХ ст. Вздовж усього південного фасаду Вірменської церкви простягається аркада, збудована у 1437 р., значно перебудована у 1908 р., під час грунтовної реставрації церкви. До реконструкцій XVІІ ст. аркада оточувала всю церкву. Знищені часом упродовж століть колони та капітелі були замінені новими, виготовленими за первісним зразком. В підземельях аркади розташовані поховання знатних вірменських родин. На подвір’ї похований також доктор Юзеф Торосевич, фундатор вірменського Науково-виховного закладу у Львові, видатний піаніст та композитор, директор Галицького музичного товариства Кароль Мікулі.
