На зображенні черга до крамниці на вулиці Академіцкій; від листопада 1941 р. вона мала назву Академіштрассе; в липні 1944 р. повернулася назва Академічна, а від 1955 р. львів'яни знають цю центральну вулицю як проспект Т. Шевченка. Чергу спостерігають німецькі військові. Оскільки ці групи людей не звертають одна на другу уваги - можна зробити висновок, що це вже не перші дні німецької окупації Львова. З початком війни, вже 3 серпня 1941 р., з'явилося господарське розпорядження міського коменданта генерала фон Кранца (президентом Львова став Юрій Полянський, першим німецьким старостою - Ганс фон Куят). Всі крамниці міста повинні були працювати від 8 до 11-ої та від 16 до 17-ої години. Керувати торгівлею залишили попередніх керівників, кожна крамниця мала список своїх клієнтів. В продажу повинна була бути лише невелика кількість продуктів, суворо заборонялося підвищувати ціни продуктів, а також громадити запаси. Продаж взуття, шкіри, текстильних виробів був обмеженим. На перших порах при розрахунках надалі користувалися радянськими карбованцями - гроші поміняли в першій декаді липня 1941 р. за курсом 10 карбованців= 1 німецька марка.