Фото представляє вид вулиці Пушкіна (тепер вул. Ген. Чупринки) та людей, ймовірно, мешканців цієї дільниці. На фоні - костел Св. Марії Магдалини. Ліворуч - регулярна лінія житлових будинків початку ХХ ст.; праворуч, в глибині невеликих садочків - кам'яниці, збудовані на зламі ХІХ та ХХ ст. Головна вулиця південно-західної частини міста, вулиця Ген. Чупринки, досі лишається однією з найпривабливіших львівських вулиць. Ще в середині XVI ст. тут існувала юридика Штанцльовка, за прізвищем власників, родини Шольц – Штанцльовичів. Упродовж століть змінилося багато власників земель. Після впорядкування міського господарства на початку доби самоврядування (1871 р.) в дільниці Новий Світ, на вулиці, тоді вже Кшижовій, існувало 24 будинки. Перспективи нової дільниці побачив на поч. 80 - их років XIX cт. молодий архітектор і підприємець Іван Левинський та збудував на вул. Кшижовій, 42 фабрику, де виконувалися усі допоміжні будівництву роботи. Спілка досвідченого архітектора Юліана Захаревича та молодого Івана Левинського мала наслідком розпланування та освоєння Нового Світу з усіма його локальними дільницями. Ще в 90 - х рр. ХХ ст. на вул. Кшижовій оселився архітектор Міхал Ковальчук, автор дослідження «Цех будівничих у Львові», спочатку в № 33, цей будинок досі існує і звертає на себе увагу; пізніше, у1902 - 03 рр. арх. М. Ковальчук збудував власний будинок під № 19, біля которого бачимо групу людей на фото. У жовтні 1906 р. в дільниці почалося спорудження трамвайної колії. Траса довжиною 2 км починалася від вулиці Леона Сапєги, проходила вулицею Кшижовою (тепер Ген. Чупринки), Шимоновичів (тепер вул. А. Мельника) та направлялася вулицею 29 Листопада (тепер вул. Коновальця) до фабрики гіпсу Франца. Регулярний рух маршруту відкрито 18 січня 1907. Початковим пунктом була "Віденська" кав'ярня (вже до І Світової війни лінію було продовжено до Високого замку), кінцевим - пункт "Гражина" - від назви вілли, що була розташована наприкінці вул. 29 Листопада. Тепер це маршрут №2: Вул. Коновальця - Личаківська.
