На фото - показ першого львівського автонавантажувача нової моделі "4000М" у 1950 р. Праворуч, у шкіряному плащі та окулярах - головний інженер заводу "Автонавантажувач" Олександр Кузовков, один з організаторів масового виробництва заводської продукції. Від 1951 р. працював на Львівському автобусному заводі. Вже у перший рік після закінчення ІІ Світової війни радянський уряд асигнував на будівництво та розвиток промисловості Львова 137 млн. карбованців. Поряд з відбудовою та розширенням існуючих підприємств у місті передбачалося збудувати та ввести в дію автоскладальний завод, електроламповий, завод телеграфної та телефонної апаратури, склозавод, трикотажну фабрику, підприємства харчової промисловості, а також поновити роботу і збільшити потужність міської електростанції. У 1948 р. на базі заводу газової апаратури («Укргазапарат») на вул. Залізничній, 7 розпочалося будівництво заводу автонавантажувачів. Один за одним почали з'являтися цехи: інструментальний, ремонтно-механічний, ремонтно-ливарний. В конструкторському бюро відділу головного технолога працювало лише шість чоловік. Влітку 1948 р. на завод приїхала велика група конструкторів та технологів з московського технологічного інституту «Оргавтопром» і приступила до розробки технології і креслень інструментів та пристроїв. Крім трьох дослідних машин завод мусив випустити 40 машин серійного виробництва. 11 червня 1949 р. з заводських воріт вийшли перші машини серійного виробництва. Новому автонавантажувачу - компактній самохідній вантажопідйомній машині – було присвоєно індекс «4000».
