Загальний вид найвідомішої та найвищої львівської гори (398 м н. р. м.), виконаний фотографом з боку Червоного кляштора. Саме на цій горі бл. 1362 р. король Казимир ІІІ після опанування Львовом збудував мурований замок – Високий, де розташувався гарнізон та замісник старости. Після захоплення замка загонами Максима Кривоноса (1648), військом шведського короля Карла ХІІ (1704) споруда все більше руйнувалася, Замкова гора втрачала свій контур. В кінці XVIII ст. каміння з замку продавали як будівельний матеріал, а в підніжжі гори брали пісок для будівництва – в цей час гору називали Пісковою (Зандберг). Нарешті, в 1835–1839 рр. Замкову гору вирівняли, засипаючи її схили землею, на якій стояв Низький замок на пл. Каструм, де будувався театр Скарбека. Після візиту до Львова цісаря Франца Йосифа гора отримала назву на його честь, яка залишилася тільки офіційною назвою. Насипання кургану Люблінської унії (з 1869 р.) остаточно поховало надію істориків та археологів на грунтовне дослідження давнього замку, а висота гори після повного завершення робіт (1906) збільшилась до 413 м. Вже тоді на верхівці було влаштовано оглядовий майданчик.