Був досвід неродинного святкування традиційно родинних свят і досі: наприклад, коли малята були надто крихітні для поїздки в село до бабусі. Але цього року - це взагалі щось унікальне. Обмін пасками у масках, віртуальне "не я б"ю, а верба б"є".... А от у соботу перед Великоднем бабуся не лише понапікала пасок "кожній внуці по пасці" (а внуць їх у неї 5), а ще й кожній доці (а їх у неї 3) спакувала цілий тобі "Великодній сніданок" ready-to-go. Туди увійшло, в першу чергу, оте одне ЯЙКО, розділене на кількість членів родини (для великих родин то ще той виклик :)), у спеціальних міні-контейнерах, а ще бурачки з хроном від дідуся ("моцні" - під чорними кришечками, лагідніші - під золотистими), ну і весь пакет кобваски-паски-холодці...то ясно. І все вже покроплене :). Так що хоча й спілкуватимемось за Великоднім сніданком через скайп, та будемо таки за одним столом :)