Монастир францисканців та костел Св. Антонія Падуанського на Личакові (вул. Личаківська, 49) були закладені 1718 р. краківським каштеляном Янушем (в іншій версії – Януарієм) Антонієм Вишневецьким, у 1739 р. його освятив львівський єпископ-суфраган Самуель Гловінський. На цьому ж місці ста роками раніше (1617) були розташовані первісні дерев’яні споруди францисканців. Після скасування австрійською владою значної кількості католицьких орденів, закрився і францисканський монастир (1784), а костел Св. Антонія став парафіяльним. В середині XVIII ст. біля костела була установлена скульптурна фігура Св. Антонія Падуанського, а на фронтальних сходах - скульптура Непорочного Зачаття Діви Марії та ангелів ( статуї Св. Антонія та Діви Марії належать різцю скульптора Себастьяна Фесінгера). У 1818 р. за планами архітектора Йозефа Маркля збудовано дзвіницю,через кілька років костел було оточено муром (1830 р). У 1900 р. виконано деякі перебудови та відновлено сходи, після чого з обох боків сходів було усунуто скульптури ангелів. Для потреб армії під час І-ої Світової війни, як у всіх львівських храмах, було конфісковано костельні дзвони. Після війни костел Св. Антонія, як і Латинська катедра, був відкритий для віруючих, але в будинку плебанії було розташовано музичну школу. Із отриманням Україною незалежності костел повернуто францисканцям.
