Фото представляє вид на одне з озер, відомих у Львові як Алтайські або Піскові. Давня назва Піскових озер – озера Франца, назва виникла від прізвища власника цих земельних ділянок і фабрики гіпсу, відомого львівського промисловця ХІХ ст., виробника гіпсу Юзефа Франца. Назву Францівки мала дільниця між вулицями 29 Листопада та Кшижовою ( згодом відповідно Германенштрассе-Енгельса-Коновальця та Потоцького-Зігфрідштрассе-Пушкіна-Чупринки), неподалік, в районі вул. Гіпсової, була розташована фабрика гіпсу Франців. Після ІІ світової війни ця територія була звалищем відходів лампового заводу, самі водоймища використовували ще й для потреб невеличкого емалевого заводу, що був розташований на вулиці Алтайській (тепер Гординських) - звідси походить і назва радянських часів. На початку 1950-х років територію розчистили, а навпроти, на вул. Пушкіна, 130 (тепер вул.. Генерала Чупринки) в 1957 р. за проектом архітекторів Л. Тимченко та Павла Конта була споруджена будівля навчального корпусу Електромеханічного технікуму. Згодом він отримав назву Технікуму радіоелектроніки, тепер це Технологічний коледж Національного університету «Львівська політехніка». Територію та озера впорядкували та створили відпочинкову зону.