Верхова їзда завжди була чи не найбільш популярним видом спорту у Львові. Заняття верхової їзди, танців та фехтування відбувалися у львівському університеті вже на початку ХІХ ст. (1817 р.), для викладання спеціально запрошувалися вчителі. Заняття були як платні (2 золотих з особи), так і безоплатні. Ці ж дисципліни викладалися і для вихованців Шляхетського конвікту. (1842-1847/48 рр.). В цей же час у Львові існували і приватні школи кінної їзди, військові манежи, від близько середини ХІХ ст. в місті відбувалися кінні перегони. Із створенням Спортивно-гімнастичного товариства «Сокіл» виникла необхідність побудови власного манежу для потреб членів сокільського товариства, яких прибувало з кожним роком. В 1905 р. в 10-літню річницю існування кінного відділку “Сокола-Матері” на сокільському стадіоні на Цетнерівці (вул. Черемшини, 17) відбулося відкриття критого та відкритого кінного манежу, в той час одного з найбільших та найгарніших у Польщі. Манеж утримував 15 власних коней. Ірина Котлобулатова
