Зображення представляє загальний вид Парку культури<br />

та відпочинку ім. Богдана Хмельницького, закладеного 1951 р. на пагорбах між вулицями Стрийською, Дзержинського (тепер вул.<br />

Вітовського), Гвардійською та Воровського (тепер вул. Зарицьких). Парк площею 26 га був офіційно відкритий<br />

1952 р., однак будівельні та оздоблювальні роботи велися до 1959 р. В<br />

спорудженні паркових будівель, виставкових павільйонів, ігрових майданчиків,<br />

літнього Зеленого театру під відкритим небом на 1800 місць брали участь<br />

провідні тогочасні львівські архітектори Ярослав Новаківський, Анатолій<br />

Консулов, Петро Конт, Ігор Базарник.    На першому плані – трамвайна колія вулиці Дзержинського; між вулицею та парком<br />

міститься чітко розпланований сквер. Центральний вхід з аркою проектував<br />

архітектор Генрих Швецько-Вінецький, подібний вхід, значно менший, цього ж<br />

автора,  існував і нагорі, на стику<br />

вулиць Стрийської та Гвардійської – його розібрали при спорудженні Монументу<br />

Слави. Нижній та верхній входи сполучала<br />

головна алея довжиною 800 м,<br />

обрамована партерною зеленню; тут були висаджені жовті, червоні та білі<br />

повноквітні каштани; чітку лінію головної алеї перетинали кілька террас,<br />

оздоблених ланшафтними композиціями, на одній з террас були симметрично<br />

розташовані пам'ятники Леніну та Сталіну. Пішохідні доріжки провадили від<br />

головної алеї до об'єктів по її обидва боки.  Праворуч головного входу помітна<br />

частина кінотеатра «Дружба», збудованого за проектом архітектора Станіслава<br />

Соколова. Вище нього бачимо дерев'яну споруду «Зеленого театру» на 1800 місць (за іншими<br />

джерелами на 6000 місць), збудовану за проектом архітекторів Анатолія Консулова<br />

та Генриха Швецько-Вінецького – найбільший тогочасний концертний зал<br />

Львова.Ліворуч головного входу, в кінці першої пішохідної доріжки<br />

розташований круглий будиночок паркового ресторану, за ним – павільйони<br />

сільськогосподарської виставки та літня естрада; вище – споруда планетарію.  Ірина Котлобулатова