img

Вулиця Карла-Людвіга, 1/3 (тепер пр. Свободи)

Зображення

ID:
4546
Місце
Львів
Дата:
1900-1905
Техніка:
Поштівка
Колекція
Ігор Котлобулатов
Правове регулювання
Ігор Котлобулатов
Опис
У 1924 р. у Львові була зареєстрована Польська кінематографічна спілка “Палас», (вул. Легіонів, 3, тепер – пр. Свободи), до якої увійшли відомі кінопідприємці Зигфрід Вайсс, Адольф Парізер, Станіслав Щепаньскі, Оскар Грудер - голова спілки. 1926 р. на ділянці у подвір’ї будинку Гауснера, що належала Земському кредитному товариству, за проектом архітектора Еугеніуша Червінського був збудований кінотеатр «Палас» на 1113 глядачів. В кінотеатрі була заінстальована найдорожча в той час звукова апаратура Western Electric; немало коштував спеціальний інвентар електричного та газового устаткування, центральне опалення, механічна вентиляція. Інтер’єри декорував художник Фелікс Вигживальський. Кінотеатр функціонував у тимчасовій триповерховій споруді, розрахованій на 10-річну експлуатацію. На першому поверсі, окрім холу та фойє, були розташовані глядацький зал на 710 місць, технічні приміщення, 4 санвузли, 5 сходових клітин; на другому поверсі був хол, кімната кіномеханіка з додатковими приміщеннями, 5 санвузлів, 3 сходових клітини та балкон на 403 місця у глядацькому залі. За нормативами того часу крісла мали ширину  50 см, проміжок між рядами складав 75 см -  на 5 см більше передбаченого мінімуму. Вхід до кінотеатру провадив через браму на вул. Легіонів, 3 – до фойє, а потім – до залу. На 3 поверсі розташувалися конторські приміщення. Упродовж багатьох років «Палас» був найбільшим та найкомфортабельнішим кінотеатром у Львові.
У 1941 р. розглядалась можливість перебудови кінотеатру «Палас» під театр, але виникло забагато труднощів із розташуванням підприємств та помешкань, що містилися у цьому будинку - кінотеатру, швейної фабрики, 60 мешканців будинку, 10 торгових організацій, 3 державних установ, ресторану, отже від цих намірів відмовилися.
22 червня 1941 р.  будинок на розі вулиць Коперніка та 1 травня (пр. Свободи) був зруйнований внаслідок попадання німецької авіабомби, кінотеатр також був зруйнований. Від будинку залишилися тільки стіни, відбудували його за проектом  архітектора  Миколи Микули тільки наприкінці 1940-х років, однак вже без кінотеатру, тепер важко собі навіть уявити, що в такому невеликому подвір’ї був найбільший львівський кінозаклад.
Ірина Котлобулатова
Ключові слова:
Вулиця, забудова, архітектура, кіно, транспорт, торгівля, сквер, люди
Категорія:
Кінотеатри
facebook icon twitter icon email icon telegram icon link icon whatsapp icon