"Перша дружина українського спортового кружка при академічній гімназиї у Львові. Вересень 1909 р.

Про грачів дещо з їхнього життя: Франко Петро син Івана Франка, вложив працю в «Пласт», рубанкові видання, летун в австрийській армії і в УГА був в УСС, студіював техніку, заложив по 1920 р. у Відні товариство Славянських студентів, вчив руханку в українській гімназиї в Коломиї. Звільнений шкільною кураторією чи не в 1928 р. десь по 1930 р. виїхав до Харкова в УССР там викладав хемію, повернув в Галичину вчив фізичне виховання в Яворові в гімназиї Рідної Школи. З 1939 р. депутат Народних Зборів викладав в торговельнім Інституті у Львові. Погиб в 1941 р. як це подають офіційно.

Цимбала Степан родом з Бобреччини селянський син, був в УГА, працював в Кракові в якійсь торговельній фірмі виїхав перед 1925 р. в Америку. Заворотюк М. був священником в Сокальщині або Любачівщтні. Кизима Степан син двірського форналя з Гаїв біля Львова, попав як австрийський старшина в росийську неволю в світовій війні 1914/17. Вертав зі Сибіру в 1919 р. При стрічі зі мною хотів голоситися до УГА (було це в околицях Проскурова. Я йому відраджував з огляду на безнадійне наше положення). В 1923 р. жонатий, працював і закінчив іспити правничі відмінно, працював як судия в Стрию і виїхав в Америку.

Гайдучок Степан селянський син (так пишу про себе) зробив лист на вчителя фізичного виховання, вчив в 1911 р. в школах УПТ у Львові і в жіночій гімназиї С.С. Василіянок студіюючи медицину та працюючи в «СоколіБатьку». В війні 1914/18 при словінському піхотному полку на італійському фронті як санітарний чотар при баталіоні, з груднем 1918 р. в УГА, в 1920 р. в польській неволі в Тухолі. З 1922 р. вчив фізичне виховання в філії акад. гімназиї у Львові, працював в «Соколі-Батьку» даючи інколи ініціативу і працю. З 1939 р. закликаний Др. Музикою до праці в львівськім медичнім Інституті зорганізув там кафедру фізичного виховання і працював до 1954 р.

Остапчук Василь родом зі Збаражчини, син посла селянина, працював в «Соколі-Батьку», спортовім товаристві «Україна» до 1914 р. Був в УГА десь чи не в 1924 р. помер у Львові на сухоти. Степанів Ананія син священника, брат Олени Степанівної, студент прав, як старшина австр. армії був в 1917 р. на італійському фронті відтак з 1918 р. в УГА згинув в польсько-українській війні в 1919 р. в маю під Жидачевом (Журавно). Зелений Антін син учителя з Винник, був головою спорт. тов. «Україна», студіював право з 1914 при УСС попав в росийську неволю, займався спортом в Лубнях по 1920 р. суджений на 10 літ, відтак працював бухгалтером в якімсь тресті і від нас відчужився як казав мені його шваґер учитель Теодор Когут, до якого приїздив коло 1955 року.

Косаревич студіював техніку, жонатий з старшою донькою етнографа Гнатюка, по 1917 виступав на Україні як Косаревич-Косаренко, відтак проживав в Гамбурзі. Десь около 1936 р. прислав до «Сокола-Батька» 500 золотих на рахунок спортової площі. На чім заробляв і чим торгував не можу сказати. Помер там перед 1955 р. Лукашевич Анатоль, син висшого службовця австрийських залізниць, опинився у Львові в акад. гімназії як добрий гімнастик і совгар зі Станиславова. У війні 1914/18 був старшим інструктором лещетарства австр. армії в Закопанім, працював у Львові на залізници, добрий суддя в копанім м’ячі, судиював чи не то в 1930 р. Помер около 1944 року. Лучаківський Гриць, син професора гімназиї, працював в Україні, «Соколі-Батьку» був в УГА, по правничих іспитах працював як суддя в Болехові, Перемишлі з 1944 р. виїхав і опинився в Австралії в Мельбурні де помер.

Акад. гімназия з ініціятивним професором і його учнями була взірцем для других українських гімназий і української молоді в польських гімназиях. І так в Перемишлі повстала «Сянова Чайка», в тернополі «Поділля», в Стриї «Січ», що переіменували на «Скала», — усі повстали в 1909 році. Учні польських гімназій і утраквістичної учительської семінариї у Львові заложили «Дніпро». Вислідом цього руху було заложення спортового товариства студентів високих шкіл у Львові «Україна»"

З альбому «Спорт і рухові гри молодожи в І ц. к. українській гімназії у Львові». Виставець І. Боберський, Львів

Опис Степана Гайдучка

Альбом №3