Міський театр (Опера, Великий театр, Оперний театр, Львівський державний
театр опери та балету імені Івана Франка, Львівський державний
академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької) більше
100 років є гордістю Львова, одним з важливих візуальних пунктів
центральної частини міста. Довший час потреби глядачів задовільняв
Скарбківський театр, збудований у 1839-1842 рр. Період, обумовлений
фундаційним актом ім. Станіслава Скарбека для утримання театру,
закінчився 1892 р. Міська рада королівського столичного м. Львова у 1896
р. прийняла ухвалу про будову нового театру, відповідного статусу міста
та амбіціям його мешканців. Після розгляду багатьох варіантів було
прийнято рішення побудови театру на пл. Голуховських, що потягнуло за
собою вирішення проблеми розташування підземних каналізаційних
комунікацій. Автором проекту був архітектор Зигмунт Горголевський,
професор та директор Промислової школи, лауреат ІІ нагороди конкурсу на
проект берлінського Рейхстагу. Побудова здійснена фірмою архітектора
Івана Левинського (1897-1900 рр.). Головний, південний, фасад повернений
до осі Гетьманських Валів. Він багато декорований та увінчаний
трикутним фронтоном з рельєфами роботи Антонія Попеля. Над фронтоном -
бронзові крилаті алегоричні фігури роботи скульптора Петра Війтовича.
Центральна постать - Геній із золоченою пальмовою гілкою, ліворуч -
Драма (з маскою), праворуч - Музика (з лірою). Ритміку ІІ поверху
створює лоджия з арочним перекриттям, по обидва боки якої розташовані
алегоричні скульптури: Трагедія (з мечем у руці) роботи А. Попеля та
Комедія (з маскою) роботи Тадеуша Баронча.
