Міський театр (Опера, Великий театр, Оперний театр, Львівський державний<br />

театр опери та балету імені Івана Франка, Львівський державний <br />

академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької) більше <br />

100 років є гордістю Львова, одним з важливих візуальних пунктів <br />

центральної частини міста. Довший час потреби глядачів задовільняв <br />

Скарбківський театр, збудований у 1839-1842 рр. Період, обумовлений <br />

фундаційним актом ім. Станіслава Скарбека для утримання театру, <br />

закінчився 1892 р. Міська рада королівського столичного м. Львова у 1896<br />

р. прийняла ухвалу про будову нового театру, відповідного статусу міста<br />

та амбіціям його мешканців. Після розгляду багатьох варіантів було <br />

прийнято рішення побудови театру на пл. Голуховських, що потягнуло за <br />

собою вирішення проблеми розташування підземних каналізаційних <br />

комунікацій. Автором проекту був архітектор Зигмунт Горголевський, <br />

професор та директор Промислової школи, лауреат ІІ нагороди конкурсу на <br />

проект берлінського Рейхстагу. Побудова здійснена фірмою архітектора <br />

Івана Левинського (1897-1900 рр.). Головний, південний, фасад повернений<br />

до осі Гетьманських Валів. Він багато декорований та увінчаний <br />

трикутним фронтоном з рельєфами роботи Антонія Попеля. Над фронтоном - <br />

бронзові крилаті алегоричні фігури роботи скульптора Петра Війтовича. <br />

Центральна постать - Геній із золоченою пальмовою гілкою, ліворуч - <br />

Драма (з маскою), праворуч - Музика (з лірою). Ритміку ІІ поверху <br />

створює лоджия з арочним перекриттям, по обидва боки якої розташовані <br />

алегоричні скульптури: Трагедія (з мечем у руці) роботи А. Попеля та <br />

Комедія (з маскою) роботи Тадеуша Баронча.