Пам'ятник королю Яну ІІІ Собєському - чи не найпопулярніший сюжет поштівок і фотографій з видами Львова. У 1883 р., в 200-у річницю віденської відсічі, міська Рада Львова постановила спорудити пам’ятник на честь героя цієї події. Виконання пам’ятника в жовтні 1890 р. доручено відомому львівському скульптору Тадеушу Барончу. Відливку моделі виконала віденська ливарня Артура Круппа, роботи по спорудженню п’єдесталу — скульптурна майстерня Юліана Марковського у Львові. З боку вулиці Карла Людвіга на цоколі був розташований щит з гербами Польщі та Литви, а з протилежного боку, від вул. Гетманьскої, містився родинний герб Собєських, виконаний з теребовельського каменю. З боку пл. Маріацкої на цоколі був розташований напис „Яну ІІІ місто Львів 1898”; з боку міського театру на цоколі були розташовані назви місцевостей, де відбулися найголовніші битви за участю короля та рік битви. Спорудження пам’ятника королю Яну III Собеському коштувало 32 000 зл. Урочисте відкриття монументу відбулося 20 листопада 1898 р. У 1905 р. постало питання підвищення його постаменту, за пропозицією інженера Вісьнєвського - на 1,5 м. В листопаді 1911 р. Рада міста розробила план підвищення п’єдесталу монументу на 1,25 м. та повернення пам’ятника під прямим кутом так, щоб він став тилом до театру. Ціна цього проекту сягала 17680 корон. П’єдестал пам’ятника підвищили, і в 1920 – 1930-х рр. він використовувався як трибуна. 12 листопада 1949 р. комісія у складі голови виконкому Львівської обласної ради депутатів трудящих Семена Стефаника, заступника голови Комітету зі справ мистецтв при Раді Міністрів УРСР Г. Кіналова та завідуючого протокольно-консульським відділом Міністерства зовнішніх справ УРСР передала представнику уряду Польської республіки П. Влонському пам’ятник королю Яну ІІІ Собєському. 7 березня 1950 р. його було перевезено до Варшави, до Вілянова, де тимчасово поставили без цоколю на травнику. В 1965 р. монумент було перевезено до Гданська.
