"Львів, Личаків. Посвячення будинків «Рідної Школи» при вул. Крупярській в р. 1925 або 1926.

До року 1939 гуртувалося там українське громадянство горішнього Личакова. В тих будинках містилися: народня школа ім. Князя Льва, читальня «Просвіти», «Сокіл» ІV, і ощадно-позичкова каса. Будинки освоєно в 1925 р.

Громадяни-українці, гості-пластуни частина з приявних.

1 – Гриць Лискитей кінчив академічну гімназію у Львові і фільосічний факультет, політичний діяч.

2 – Проф. Др. Остап Макарушка вчив в акад. гімназії, в р. 1910-14 директор жіночої учительської семінарії УПТ у Львові, працівник «Рідної Школи».

3 – М. Галущинський голова центрального товариства «Просвіта» у Львові

4 – О.Новосад сотрудник церкви Петра і Павла на Личакові, катехит мійської народної школи ім. М.Шашкевича у Львові.

5 – Гавриїл Костельник родом з Керестури у Воєводіні, катехист філії акад. гімназії, мусів покинути професуру в духовній львівський семінарії, бо явно схилявся до Православія. Трагічно скінчив життя.

6 – Олександр Барвінський знаний культурний діяч. З його політичною лінією за австрійських часів мало хто з українців погоджувався. Автор укр. шкільних підручників для середних шкіл, видавець «Історичні Бібліотеки», держав тісний зв'язок з укр. діячами на Україні під Росиєю.

7 – Я. Ігнат працівник «Рідної школи», діяч на личаківському передмісті, основник «Сокола» ІV на Личакові.

8 – Др. Брик професор гімназії, працював у «Просвіті», був його головою по 1930 р. редагував видання «Для дому і школи». Його сини як не дивно стали Raichsdentuhe за Другої світової війни.

9 – Професор Калинович учив в ІІІ державнім учительському семінарі у Львові німецької і української мови. Писав підручники до німецької мови, педагогічні статі в «Нашій школі». По вдачі куди вітер віє, погиб при кінці Другої світової війни від бомбування американцями Дрездена"

Опис Степана Гайдучка

Альбом №9