<p>Знимка 1908 року фіксує неіснуючий тепер комплекс складів і крамниць російсько-французької компанії «Провідник», що займалась виробництвом ґумових та гутаперчевих виробів, а також виробів до телеграфії. Ґумові Калоші – один із найбільш актуальних товарів буржуазного Хрещатика, обов’язковий елемент одягу, імпортний західний товар. В умовах, коли бруківкою були покриті лише основні Київські вулиці, а більшість боліт та водяних потоків ще не було висушено, відведено в колектор чи водозлив, калоші ставали в нагоді для представників/ць усіх прошарків міського населення. До того ж, виробництво водонепроникного взуття на той час було надскладним технічним завданням.</p><p>Цікавою була її архітектура, зокрема, бокового ризаліту, вирішеного у стилі класицизму, з вишуканим аттиком. Праворуч видно дуже характерну двоповерхову будівлю з мансардним рівнем, що мала фасад з відкритої цегляної кладки, з вікнами лучкової форми. Це був або склад, або навіть цех. Такі промислові споруди, так званої «цегляної архітектури», кардинально змінили образ багатьох європейськиї міст, починаючи від Австрії, Англії чи Франції.</p><p><i>Ольга Мартинюк</i></p>