Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного
Видавець
невідомий
Опис
У третій чверті ХІХ ст. галицький намісник граф Альфред Потоцький (1875-1883) замовив у французького архітектора Луї Довернь проект власного палацу на вул. Коперника, 15, де існував давній одноповерховий палацик родини Потоцьких. Дещо змінений проект французького архітектора у 1888-1890 реалізували львівські архітектори Юліан Цибульський та Людвік Рамулт. З початком ХХ ст. палац зазнав чимало руйнацій. 1 січня 1919 р. під час польсько-української війни у палац влучили дві гранати. Вже у лютому 1919 р. почалися реставраційні роботи за планами Ю. Цибульського. Будівельними, столярськими та слюсарськими роботами керував Август Керман. Палац мав стати резиденцією місії Антанти, якою керував генерал Жозеф Бартелемі (Joseph Barthélemy). Весною цього ж року палац знову зазнав руйнації попаданням шрапнелі. 22 листопада 1919 р. під час повітряних маневрів польського війська (святкувалася перша річниця польсько-української війни) на палац впав літак американського пілота Едмунда Грейвса (Edmund Pike Graves), досвідченого інструктора повітряної акробатики, сам пілот ще раніше випав з літака. Повна реставрація Палацу Потоцьких закінчилася тільки 1931 р. Тоді тут було 94 кімнати, серед яких був Бальний, Білий, Червоний, Кам яний та інші зали, інтер єри яких було вирішено в стилі Людовіка ХVI. Вже у 1946 р. в палаці Потоцьких були розташовані інститути Академії наук УРСР – інститут геології, економіки, археології. Вони займали частину приміщення, можливо, другий поверх; в той час наукові інститути ділили приміщення з Палацем піонерів, який у 1949 р. було переведено на вул. Рейтана, 3 (тепер Львівський академічний театр ім. Л. Курбаса на вул. Леся Курбаса, 3). Від 1975 року в Палаці розташували «Палац щастя», де брали шлюб львівські молодята. 2001 року Палац Потоцьких був переданий Львівській галереї мистецтв. Тепер тут експонується колекція європейського мистецтва ХІV-XVIII століть.
