В соту річницю Костюшківського повстання, в період між 5 червня та 16 жовтня 1894 р., у Львові на терені Стрийського парку відбулася Загальна Крайова Виставка, яка стала могутнім імпульсом до швидкого розвитку промисловості та торгівлі Галіції. Упродовж п’яти місяців виставку відвідали 1 147 329 осіб; 7 вересня 1894 р. Загальну Крайову Виставку відвідав її патрон імператор Франц Йозеф I. Після 1894 р. 50 га території виставки, 130 її павільйонів, розпланованих, збудованих, та облаштованих найкращими галицькими архітекторами та інженерами, не вдалося повною мірою використати для інших потреб. На початку ХХ ст. на пл. Повиставовій влаштовували так звані Ярмарки крайових виробів, в Палаці Мистецтв — виставки. Тільки три значні об’єкти витримали випробування часом: Палац Мистецтв, Рацлавіцька Панорама та водна вежа, розташована у південно-східній частині виставки. Кругла мурована споруда водної вежі загальною площею 99, 58 кв. м збудована з каменю та цегли у вигляді середньовічної башти, вона була однією з оздоб Крайової Виставки. Проект вежі виконав у 1894 р. тоді ще молодий технік Міхал Лужецький за ескізом професора Юліана Захарієвича, реалізували цей проект Якуб Балабан та Влодзімєж Подгорецький. Водопостачання виявилося поважною проблемою для дирекції виставки, адже на цій території не було природних джерел та водоймищ. Найближче джерело, розташоване в парку Залізна вода, могло зебезпечити тільки постачання 300 куб.м. Між тим, вода була потрібна для наповнення фонтанів (10 куб.м.); забезпечення роботи парових котлів та виробництва штучного льоду (80 куб.м); для напування худоби, яка експонувалась у сільськогосподарських відділах виставки; для потреб ресторанів, кав'ярень та цукерень; для обслуговування туалетів та прибирання території; на непередбачені потреби. Разом це складало 400 куб.м. На 18-метровій вежі був встановлений водозбірник об'ємом 60 000 л., виконаний краківською фабрикою машин Леона Зеленевського.