<p>Зображення на поштівці - доволі стандартний загальний вид вулиці Карла Людвіга - повторювалося багато разів кількома видавцями поштівок львівської тематики. Вулиця Карла Людвіга, центральна вулиця Львова, постала наприкінці XVIII ст. внаслідок розборки занепалих міських мурів, саме тому на початку існування вона отримала назву Нижніх Валів. Простір швидко заповнили адміністративні, торговельні та фінансові установи, а вулиця з часом стала улюбленим місцем променаду львів’ян, особливо після впорядкування скверу на місці засклепіння Полтви. На місці давніх брам, хвірток у міських мурах та мостиків через Полтву виникли площі, які існують дотепер – Торгова, Івана Підкови, Міцкевича. 30 липня 1855 р.Нижні Вали отримали назву на честь австрійського ерцгерцога Карла Людвіга, брата цісаря Франца Йозефа I, котрий під час перебування у Львові в 1853–1855 рр. мешкав в будинку Земського Кредитного Товариства (вул. Карла Людвіга, 1-3). Парний бік називався вул. Карла Людвіга вищою, непарний — нижчою. Під час чергового упорядкування вулиць міста в 1871 р. парний бік отримав назву вул. Гетьманської, непарний — вул. Карла Людвіга, від 1919 р. — Легіонів. Міський бульвар між майбутніми вулицями Гетьманською, Кароля Людвіка та пл. Маріацкою, створено близько 1820 р. на місці давніх фортифікаційних укріплень за ініціативою губерніального радника Вільгельма Райценгайма. У 1859 р. на Вали перенесено найстаріший львівський світський пам’ятник — скульптуру гетьмана Станіслава Яблоновського, а довга алея, що зайняла площу 1 га, отримала назву Гетьманських Валів. Після остаточного засклепіння Полтви в 1888–1890 рр. Вали було  впорядковано, розширено, оздоблено клумбами, алеями каштанів, кленів, акацій. На зламі століть, з побудовою нового міського театру та спорудженням пам’ятника королю Яну III Собеському, прикрашання цього центрального салона міста завершилося, і Гетьманські Вали отримали свій кінцевий ефектний вигляд.</p>