<p> Вулиця Міцкевича провадить від пл. Смольки до пл. св. Юра; вона була відома від XVIII ст. як Святоюрська Дорога, а з кінця XVIII ст. — Цісарська. Близько 1825 р. вона отримала назву вул. св. Юра, а під час упорядкування вулиць у 1871 р. названа на честь поета Адама Міцкевича. <br />Площа Смольки (тепер пл. Ген. Григоренка) становила частину Дороги, чи вулиці Єзуїтської, що провадила до фольварку Єзуїтів, тому до 1871 р. її називали площею Єзуїтською, до 1885 р. — кінцевою частиною вул. Ягеллонської. Нарешті в 1885 р. площа отримала назву на честь відомого галицького політичного діяча, львів’янина Францішека Смольки (1810–1894) -  президента австрійського Сейму, багаторічного депутата, президента Ради Держави (Ф. Смолька мешкав у буд. №5). Ініціативою та зусиллями Ф. Смольки на Високому Замку насипано Копець Люблінської Унії. <br />Автором пам’ятника, відкритого 8 грудня 1913 р. на площі його імені був скульптор Тадеуш Блотницький (всупереч результатам конкурсу, який виграв Ян Рашка з Кракова. Один з улюблених об’єктів видавців поштівок, який міститься на цій площі — Акційний Спілчанський Банк в чудовому будинку (вул. Міцкевича, 2/пл. Смольки, 3), спорудженому у 1911 р. за проектом архітектора Альфреда Захаревича з кав’ярнею “Варшава” в партері. Інтер’єр ресторану, що був відкритий цілу ніч, виконаний за пр. А. Захаревича. <br />Ліворуч, на розі вул. Костюшка - споруда Крайового банку, збудована у 1896 р. за проектом архітектора Юліана Цибульського  на вул. Костюшка, 11. Крайовий Банк<strong> </strong>створений 21 жовтня 1881 р. ухвалою Крайового Сейму Королівства Галіції та Лодомерії; його основний фонд складав 2 000 000 корон. </p>