<p> Вулиця Міцкевича провадить від пл. Смольки до пл. св. Юра; вона була відома від XVIII ст. як Святоюрська Дорога, а з кінця XVIII ст. — Цісарська. Близько 1825 р. вона отримала назву вул. св. Юра, а під час упорядкування вулиць у 1871 р. названа на честь поета Адама Міцкевича. Площа Смольки (тепер пл. Ген. Григоренка) становила частину Дороги, чи вулиці Єзуїтської, що провадила до фольварку Єзуїтів, тому до 1871 р. її називали площею Єзуїтською, до 1885 р. — кінцевою частиною вул. Ягеллонської. Нарешті в 1885 р. площа отримала назву на честь відомого галицького політичного діяча, львів’янина Францішека Смольки (1810–1894) -  президента австрійського Сейму, багаторічного депутата, президента Ради Держави (Ф. Смолька мешкав у буд. №5). Ініціативою та зусиллями Ф. Смольки на Високому Замку насипано Копець Люблінської Унії. Автором пам’ятника, відкритого 8 грудня 1913 р. на площі його імені був скульптор Тадеуш Блотницький (всупереч результатам конкурсу, який виграв Ян Рашка з Кракова. Один з улюблених об’єктів видавців поштівок, який міститься на цій площі — Акційний Спілчанський Банк в чудовому будинку (вул. Міцкевича, 2/пл. Смольки, 3), спорудженому у 1911 р. за проектом архітектора Альфреда Захаревича з кав’ярнею “Варшава” в партері. Інтер’єр ресторану, що був відкритий цілу ніч, виконаний за пр. А. Захаревича. Ліворуч, на розі вул. Костюшка - споруда Крайового банку, збудована у 1896 р. за проектом архітектора Юліана Цибульського  на вул. Костюшка, 11. Крайовий Банк створений 21 жовтня 1881 р. ухвалою Крайового Сейму Королівства Галіції та Лодомерії; його основний фонд складав 2 000 000 корон. </p>